Чи можна самостійно міняти моторну оливу, чи варто купувати вживаний автомобіль взимку, чому кермо перестало повертатися в нульове положення? На запитання читачів «АвтоСвіту» відповідає начальник відділу оригінального сервісу корпорації «УкрАВТО» Олександр Чаленко.
Ми розглядаємо покупку вживаного автомобіля. Чи варто робити це взимку або краще зачекати теплої пори року? Коли швидше виявляться приховані недоліки?
Думаю, якщо вам потрібен автомобіль для повсякденного використання, то купувати можна будь-коли. Якщо автомобіль якісно підготовлений до продажу фахівцями, ви з однаковим успіхом оціните його стан як взимку, так і влітку. Безперечно, після холодного сезону виявляться зовнішні дефекти лакофарбового покриття, а саме іржа, утворена під шаром ЛФП або в місцях сколів. Однак сколи помітні на автомобілі й влітку, якщо придивитися, а щодо корозії металу під шаром фарби – цей процес просто посилиться взимку, і до весни виникнуть здуття.
Здуття іржі під фарбою – «хвороба» ненових автомобілів або автомобілів, що потрапляли в ДТП і відремонтовані неякісно. Але неякісний ремонт хороший фахівець виявить незалежно від пори року.
У підсумку можу сказати одне: якщо вам автомобіль потрібен вже сьогодні, то купуйте його, не чекаючи весни. Тим більше, що навесні ціни на автомобілі зростають разом із попитом на них.
Чув, що фахівці не рекомендують міняти моторну оливу самостійно. Але ж у цій процедурі немає нічого складного – достатньо мати елементарні знання. У чому ж такий секрет?
Загалом я повністю погоджуюся з вами – можна самостійно. Справді, заміна оливи у двигуні – не найскладніша операція для більшості автомобілів. Винятком можуть бути машини зі складними системами керування та контролю двигуна, де необхідність заміни оливи визначається автоматично залежно від цілого ряду даних, які постійно контролюються блоком керування та численними датчиками. У цьому випадку доведеться залучити електроніку, а саме спеціалізоване або універсальне діагностичне обладнання для відключення нагадування про необхідність заміни оливи та фільтра.
В інших випадках для заміни моторної оливи знадобляться: оглядова яма або підіймач, інструмент для демонтажу захисту піддону картера двигуна, ключ для відкручування зливної пробки, знімач для заміни фільтра, новий фільтр, та безпосередньо сама олива.
Оливу треба вибирати у суворій відповідності до рекомендацій заводу-виробника. Вся ця інформація є в посібнику з експлуатації та сервісній книжці. І ще варто відзначити пару важливих дрібниць: оливу треба зливати на злегка теплому двигуні. Так олива витікатиме швидше, виводячи з собою продукти роботи, і текти буде краще, ніж з холодного мотора. З гарячого не варто – можна отримати опік. Друга порада: ретельно протерти чистою ганчіркою всі елементи, що вимагають відкручування, і навколо них (це пробка заливної горловини, зливна пробка, фільтр).
До гальмівних колодок в комплекті йдуть термоізоляційні пластини, але при їх встановленні збільшується хід гальмівної педалі. Яка їхня функція, чому так відбувається і чи можна їх не ставити?
Дійсно, в комплект гальмівних колодок для дискових гальм деякі виробники кладуть такі пластини. Одні їх називають «термо», інші «протискрипні». Вони покликані зменшувати температурну дію від гарячої колодки на циліндр супорта, щоб уникнути закипання гальмівної рідини. Також вони додатково фіксують колодку в посадковому місці, зменшуючи шумові ефекти (скрип). Річ у тім, що на початку гальмування і в його завершенні, коли зусилля тиску поршня на колодку не максимальне, колодка, стикаючись з гальмівним диском, зсувається в посадковому місці й треться об поршень.
Як було зазначено, далеко не всі виробники передбачають такі пластини. А хід педалі збільшується через те, що між поршнем супорта і колодкою зменшується початкова жорсткість з’єднання. Пластина працює як прокладка або пружина: поршню необхідно спочатку передати тиск на пластину, а через неї – на колодку.
Після заміни передніх амортизаторів на «Ланосі» кермо після вивороту не повертається в нульове положення, доводиться його докручувати. Чому так?
Скоріш за все, причина в опорних підшипниках, на які спирається стійка амортизаторів у місці кріплення до кузова. Іншими словами, амортизатор прикріплений до кузова через опорний підшипник, який, фіксуючи стійку, дозволяє їй обертатися навколо своєї осі. У разі неправильного встановлення опорного підшипника або неправильного кріплення стійки до підшипника, обертання стійки навколо осі може бути значно утруднено. Щось перетиснули чи криво встановили…
Є й другий варіант – порушено кути встановлення коліс, які дають можливість колесу повертатися у вихідне положення під час руху автомобіля. У разі значної зміни кутів розвалу та сходження передні колеса також не будуть повноцінно повертатися у вихідне положення. Хоча другий варіант менш реальний, адже регульовані кути встановлення коліс менше впливають на повернення керма. Хоча бувають настільки «безрукі» слюсарі, які примудряються значно змінити кути встановлення коліс під час ремонту. За такої зміни кутів автомобіль почав би їхати вбік і взагалі поводитися на дорозі неадекватно – не тримав би дорогу зовсім, і ви це відчули б відразу. У вашому випадку схиляюсь до першого варіанту.
Свої запитання експерту ви можете надсилати на адресу avtomir.editor@gmail.com.