Автомобільні бренди
Автомобільні бренди
ГоловнаГаражРемонт і обслуговуванняЧому після видалення каталізатора збільшується витрата оливи

Чому після видалення каталізатора збільшується витрата оливи

Деякі виробники навчили нас того, що каталітичний нейтралізатор – це зло, яке треба якнайшвидше вирізати. Інакше – керамічний пил у циліндрах, задири та всі інші радощі, про які розповідають на форумах, пишуть у журналах та якими тато-автомеханіки лякають неслухняних синів. Багато автомобілістів погоджуються на ампутацію цього екологічного апендикса, але потім жахаються від зробленого: мотор починає жерти оливу з неймовірним апетитом. Невже це через видалений каталізатор?

Перші каталізатори почали ставити ще у 1975 році, але великих проблем від них тоді ще не було, і до останнього часу ніхто й подумати не міг, що каталізатор може стати причиною задирів і масложеру. Річ у тім, що нейтралізатори стояли далеко від блоку циліндрів – у випускній системі десь під дном автомобіля. Так, каталізатор може померти й там (забитися та розвалитися), але в цьому випадку страждання автомобіліста незначні: машина гірше тягне, але двигун залишається цілим. Може ще дратувати помилка лямбда-датчиків, які не розуміють, що відбувається з кількістю кисню. Розв’язання проблеми елементарне – каталізатори вирізають, ЕБК прошивають під Євро-2 або ставлять на лямбда-зонди обманки, які імітують штатну роботу каталізатора.

Ситуація стала набагато гіршою, коли каталізатори почали ставити близько до блоку. У разі руйнування основи каталізатора керамічний пил почав потрапляти в циліндри. Дивно, що досі існують люди, переконані, що пил з випуску потрапити у впуск не може. Мовляв, ці канали не перетинаються. Насправді вони дуже навіть перетинаються. Наприклад, у момент перекриття клапанів – підходу поршня до верхньої мертвої точки, коли впускний клапан вже відкритий, а випускний – ще закритий. Або через EGR.

Шляхи вирішення

Керамічний каталізатор з часом виходить з ладу на будь-якій машині. Але небезпечними є насамперед ті, які стоять на випускному колекторі на відстані 15-20 см від ГБЦ. Крім того, є мотори, де каталізатор примудрилися встановити у випускний колектор, вбудований у ГБЦ. З часом моторів з катколекторами стає все більше (бо вони екологічніше – швидше прогріваються), а проблема – все більш масовою.

Світовий автомобільний розум почав шукати способи боротьби зі злом. Очевидно, що найкращий спосіб – встановлення нового каталізатора, але його вартість непристойно висока. А з урахуванням того, що каталізатор здатний накритися за 20 тисяч кілометрів пробігу, звичайні люди йдуть іншим шляхом. Менш законним, але раціональнішим – шляхом видалення каталізатора. Тут найголовніше – виконати цю не надто законну операцію вчасно. Це питання складніше, ніж здається.

Ми потихеньку дійшли до головного питання: чи може видалення каталізатора підвищити витрату оливи? Може! Але якщо видалити його занадто пізно.

Насправді це виглядає так. У сервіс приїжджає машина з забитим каталізатором. Причому не має значення, яка саме – хоч «японець», хоч «кореєць», хоч «німець». Скарги – відсутність тяги та помилки кисневих датчиків. Мотор «крутиться» неохоче (це важливо), машина страждає на відсутність динаміки. Каталізатор виявляється справді забитим до стану цегли. Його видаляють, в ідеалі – з корекцією прошивки. І машина починає їхати. А через деякий час її власник повертається зі скаргою на «масложер».

Найчастіше причина дуже проста: керамічна крихта вже потрапила в мотор і свою чорну справу зробила. Але мотор відгукувався на педаль газу не дуже охоче, тому що його не дуже розкручували. А до червоної зони він часто не міг розкрутитись у принципі. Після того, як причину підвищеного тиску на випуску було усунуто, водій на радощах почав газувати трохи сильніше, а головне – мотор став краще реагувати на педаль газу. А витрата оливи у мотора з задирами дуже залежить від обертів колінвалу. Так виникає відчуття, що «масложер» з’явився саме після видалення каталізатора. Хоча майже завжди він у цьому випадку був і раніше: поршнева була вже занапащена пилом.

Таким чином, видалення каталізатора після того, як він сильно пошкоджений, часто буває марним. І перед тим, як його вирізати, варто перевірити циліндри ендоскопом. Якщо задири є, боржомі пити вже пізно. Крім того, «масложер» сам здатний вбити нормальний каталізатор. Варто визнати, що в цьому випадку підвищення витрати оливи з видаленням каталізатора пов’язано побічно. Але існують ситуації, коли «масложер» починається саме через видалення каталізатора.

Видаляти чи ні?

Фахівці, які розбирали десятки моторів з підвищеним апетитом оливи, впевнені: справний мотор після видалення каталізатора їсти оливу літрами не буде. Якщо відкинути етичний бік питання, то видаляти каталізатор можна. А в деяких випадках навіть потрібно. Наприклад, усім корейським автомобілям з моторами Gamma та Theta або Nissan та Infiniti з моторами VQ, QR, VK45, VK50 та VK56. Але знову ж таки – лише за умови повністю справного мотора. Якщо «масложер» вже є, він, швидше за все, стане ще помітнішим.

Ну а найкраще, звичайно, намагатись продовжити каталізатору життя. Головна причина його раннього виходу з ладу – несправності системи запалення, що дозволяють бензину догоряти у випуску. Погані свічки, несправні котушки, неякісний бензин – все це помітно знижує ресурс нейтралізатора. Ще йому дуже шкодять холодні пуски та їзда на непрогрітому моторі.

Підпишіться на наш Telegram-канал та Facebook або читайте нас в Google News, щоб нічого не пропустити.

spot_imgspot_img