Питання сумісності різних технічних рідин (бензинів, олива, антифриз тощо) завжди хвилювали уми автомобілістів. У деяких випадках помилка може призвести до недешевого ремонту, хоча такий ризик є далеко не завжди. То що ж можна змішувати, а що категорично не можна?
Моторна олива – це продукт високих технологій. Однак пам’ятайте: для двигуна краще хоч якась олива, ніж взагалі ніякої! Тому в невідкладній ситуації моторні оливи можна і потрібно змішувати. Хоча це не привід спеціально купувати й змішувати кілька літрових баночок різних виробників: на доливання краще купити таку ж оливу, яку вже було залито. Але якщо в дорозі раптом виявиться низький рівень оливи, поповнити його потрібно негайно.
Всі сучасні оливи універсальні, але в принципі можна використовувати навіть дизельну для бензинового двигуна і навпаки. В’язкість особливої ролі не відіграє, хіба що в тих випадках, коли мотор сильно зношений та вимагає чогось «густішого». У нього 0W-16 підливати, звичайно, не треба.
Рівень якості моторної оливи повинен бути, за можливістю, найсучаснішим – SP: він підходить для будь-яких двигунів. Його позначають буквою, яка стоїть після S, наприклад SL, SM, SN. Але при доливанні це великої ролі не відіграє – що ця літера далі від початку алфавіту, то краще. У будь-якому випадку, діставшись цивілізації, оливу бажано замінити. І, звичайно, розібратися, куди вона втекла з мотора.
Охолоджувальні рідини (ОР) не так примхливі, як олива. Якщо потрібно долити невелику кількість – 100-200 мл, можна сміливо лити навіть воду – дистильовану чи хоча б фільтровану. Це абсолютно нормально, оскільки зниження рівня ОР у герметичній системі охолодження відбувається переважно саме завдяки випаровуванню води. Інші компоненти ОР – етиленгліколь та присадки – випаровуються значно повільніше. Але якщо рівень рідини значно знизився, водою вже не обійтися – потрібно підливати саме ОР, рекомендовану виробником. При цьому змішувати рідини різних типів – скажімо, карбоксилатну з гібридною – вкрай небажано: присадки, що входять до їх складу, швидко втрачають працездатність. Особливо відзначимо, що орієнтуватися на колір ОР не можна: це просто барвник. Звичайно, в критичній ситуації доводиться доливати те, що під рукою, але й при цьому вкрай бажано використовувати найсучаснішу охолоджувальну рідину, яку тільки вдасться знайти.
З бензином жодних проблем немає: його не можна змішувати хіба що з дизельним пальним. А 92-й та, скажімо, 98-й – без проблем. Чи варто цим займатись – питання друге.
Рідини для коробок передач – «автоматів», варіаторів та «роботів» – дуже примхливі. В АКП використовується рідина з позначенням ATF Dexron або MERCON та римською цифрою від II до VI. Найчастіше новішу рідину – з більшою цифрою – можна заливати в старішу. Відзначимо, що деякі фірми віддають перевагу своїй рідині: Toyota – ATF WS, Honda – ATF-Z1 тощо. З варіаторами справа простіша. У всі автомобілі Renault-Nissan, а також багато інших, що використовують варіатори фірми Jatco, заливають рідини NS2 або NS3. Тут краще не змішувати.
Роботизована КП з двома зчепленнями має дві роздільні порожнини. У систему керування заливається спеціальна гідравлічна рідина. Жодні експерименти з доливанням іншої рідини неприпустимі! А в механічну частину, де працюють шестірні, заливають звичайну трансмісійну оливу. У «роботах» з одним зчепленням вимоги до оливи такі ж, як у механічних коробках.
У механічній КП найчастіше використовують оливу рівня GL-4 порівняно невисокої в’язкості типу 75W-80 або 75W-90. Доливати можна оливу будь-якого виробника, важливо тільки дотримати в’язкість та рівень якості GL-4. Оливу GL-5 в механічній коробці використовувати небажано, тому що присадки можуть нашкодити синхронізаторам.
З гальмівними рідинами особливих проблем немає. Майже всі вони абсолютно сумісні одна з одною. Єдине зауваження: в сучасні швидкісні автомобілі краще заливати DOT 4 або DOT 5.1, а не DOT 3. Рідина, що стоїть особняком (вона виготовлена на основі силікону) – це DOT 5.
