Mitsubishi Eclipse Cross на півдорозі до фінішу життєвого циклу першої генерації суттєво оновився. Що змінилося найбільше, і чи змінився характер кросовера?
Фактор єднання
В екстер’єрі найбільше змін у задній частині автомобіля. Чого тільки варта нова кришка багажника. Раніше п’яті двері складалася з двох секцій, розділених спойлером з інтегрованою в нього оптикою. Тепер ліхтарі рознесли по боках і встановили звичний склоочисник ззаду. Перевірити поліпшену аеродинаміку в умовах звичайної експлуатації важко, але два спостереження за тиждень тесту все ж з’явилося. Так, через заднє скло зручніше контролювати дорожню ситуацію позаду автомобіля, до того ж завдяки збільшеному нахилу задніх дверей скло помітно менше брудниться. Включати склоочисник доводилося тільки в дощ при русі в пробці.
Істотно переробили й передню частину автомобіля. Широкі світлові блоки тепер виконують роль лише денних ходових вогнів та покажчиків поворотів. Світлодіодне ближнє та дальнє світло переїхали нижче, в бампер. Така зміна додала «японцеві» агресії в зовнішності. Побоювання з приводу швидкого забруднення фар не виправдалися.
Новий обвіс помітно додав машині довжини: тепер кросовер на парковці займає 4545 мм замість попередніх 4405 мм. Кажуть, покращилася й геометрична прохідність. Так, дорожній просвіт «Екліпса» збільшився на помітні 16 мм і тепер становить 199 мм.
Не можна сказати, що рестайлінг змінив образ машини. Але тепер Eclipse Cross сприймається більш цілісним, створюється єдність образу, з якого боку до машини не підходь.
Мінус тачпад
У салоні також відбулися важливі оновлення. Робоче місце водія втратило тачпад для управління мультимедійною системою. Таке рішення наближало японський кросовер до деяких преміальним німецьких брендів, але комфорту в користуванні не додавало. Тепер дисплей присунули ближче до водія – як наслідок, стало зручніше натискати на сенсорний екран без посередників у вигляді додаткових панелей біля важеля КПП.
Аналогові прилади, та доволі банальне кермо залишилися без змін, як і проєкційний дисплей. Варто відзначити, що екран показує не тільки дані навігації та найважливіші показники, але й підказки систем активної безпеки.
Сидіння, прості за формою на вигляд, в далекій дорозі показали себе зручними. 450 км між Києвом та Одесою за кермом Eclipse Cross долалися без жодної зупинки. А от розповідаючи про багажне відділення, варто повернутися до довжини автомобіля. Додаткові сантиметри забезпечили збільшення вантажного відсіку з 341 до 406 літрів. Зі складеним заднім диваном його об’єм сягає 1172 літри.
Як і раніше, в недоліки багажнику можна записати високу навантажувальну висоту через те, що під підлогою розташоване повнорозмірне 17-дюймове колесо з легкосплавним диском. Таке рішення – вже рідкість в сучасному автопромі.
Два мотори
На українському ринку для оновленого Mitsubishi Eclipse Cross запропоновано два бензинових силових агрегати. Попри різницю в об’ємі, потужність обох моторів – 150 к.с. 2,0-літровий атмосферний варіант має максимальний крутний момент у 198 Нм, у 1,5-літрової турбоверсії це значення дорівнює 250 Нм. З обома двигунами «дружить» варіатор Jatco серії JF016E. «Механіка» залишилася в минулому. Щоб якось розділити машини з різними моторами, «двушку» зробили тільки моноприводною, тоді як турбомотор поєднується виключно з системою повного приводу.
У нас на тесті була машина з 1,5-літровим двигуном. Якщо спробувати загально описати характер автомобіля, то найкраще пасуватиме слово «спокійно». Ні, Mitsubishi Eclipse Cross не повільний, але дійсно спокійний. Він неспішно підвищує оберти, варіатор не поспішає повертати оберти вниз, машина взагалі не підбиває до активного стилю водіння.
Зате у цієї риси характеру є і зворотна сторона – ти завжди прогнозуєш витрату палива. При тривалому русі по трасі зі швидкістю 110 км/год з включеним круїз-контролем рідко коли витратомір підніметься вище значення 7,5 літра на 100 км пробігу. Звичайно, у місті апетит трохи вище – 8,5-8,8 літра на кожні пройдені 100 км.
Повний привод отримав три встановлені режими – дорожній «Авто», сніговий та грязьовий. За замовчуванням під час старту на задній міст через багатодискову муфту GKN перекидається до 20% тяги. Потім майже весь крутний момент повертається на передню вісь.
До речі, підвіска впевнено «ковтає» більшість нерівностей, відгукуючись неприємним шумом в салоні лише на великі ями. Не можна не оцінити й завзятість японського автовиробника в тому, щоб не ставити на свій наймодніший кросовер великі диски та низькопрофільні шини. Пройдені сотні кілометрів по поганим провінційним дорогам підтвердили правильність такого рішення. Тобто є у цього автомобіля щось хороше, але…
Висновок
У моєму особистому сприйнятті головна проблема Mitsubishi Eclipse Cross в наступному: наскільки він оригінально виглядає, настільки ж незграбно поводиться на дорозі. Від настільки м’язистого компактного кросовера чекаєш якщо не азартної керованості, то принаймні легкості та чуйності. Але на практиці отримуєш такого собі телепня, який поводиться, немов він важкий рамний позашляховик, яким далеко не є – кермо «довге» та неінформативне, нахили кузова занадто глибокі, на гальмуванні машина неприємно «клює носом». Кермування компактним кросовером, налаштованим як Eclipse Cross, не доставляє ніякого задоволення.
