Чи можна повернути гроші за автомобіль з пробігом?

Можно ли защитить свои права при покупке б/у авто?

На українському авторинку значно переважають угоди з купівлі вживаних автомобілів. Протягом року продається близько 70-80 тисяч нових легковиків і майже мільйон вживаних («свіжопригнані» разом з внутрішніми перепродажами). Кожна покупка авто з пробігом є до певної міри ризикованою, адже не всі важливі параметри можна перевірити так, щоб на 100% бути впевненим у цілковитій справності чи безаварійному минулому авто. Часом буває так, що щось та й «вилазить» за кілька днів чи то тижнів після купівлі.

Наприклад – після заміни моторної оливи з’явився дим у відпрацьованих газах, а запуск мотора став невпевнений. Таке може трапитись, якщо продавець, знаючи про сильний ступінь зносу двигуна, скористався присадкою до оливи, яка тимчасово замаскувала дефекти, а виявити це на практиці засобами передпродажної діагностики доволі складно. Буває, що на місці подушок безпеки залишаються лише «реставровані» панелі, а контролер ейрбегів «перепрошитий», тож на комп’ютерній діагностиці оператор бачить: нібито все гаразд.

Перелік подібних прикладів можна продовжувати, але краще дослідити питання того, як українське законодавство захищає (та й чи захищає взагалі) права покупців вживаних автомобілів, якщо ті стикнулись з певними технічними недоліками машини, які продавець приховав перед продажем. Або ж тих, хто просто бажає повернути авто, якщо воно справне, але не виправдало очікувань, – наприклад, за рівнем комфорту чи витратами палива.

Щоб розібратись, чи можна вживаний автомобіль (подібно, як більшість споживчих товарів), повернути продавцеві (фізичній або юридичній особі) у 14-денний строк, або ж вимагати гарантійного усунення недоліків, якщо такі виникли після купівлі, ми скористаємося коментарем Держпродспоживслужби, який було надано редакції AUTO.RIA.

  Хто може не купувати страховку на автомобіль

Купівля авто «з рук»

Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює відносини, що виникають між двома фізичними особами при купівлі-продажу товару. У разі виникнення спірних питань, єдиний законний шлях їх вирішення – звернення до суду. Повернення товару (авто) протягом 14 днів, чи усунення недоліків після продажу, у такому випадку законом не передбачено, сказано у коментарі ДПСС.

Отже, купуючи авто «з рук», покупець фактично ніяк не захищений від обману його продавцем щодо технічного стану, реального пробігу, аварійного минулого чи інших подібних, та не менш важливих моментів, що стосуються вживаного автомобіля. Розбиратись у судовому порядку, при виникненні претензій, звісно, можна. Проте процес цей недешевий (державні збори, експертизи, послуги адвоката) та точно не оперативний. Звісно, й без жодних гарантій, хто у такому спорі переможе.

Купівля машини на «автокомісі»

Можливо, покупець більш захищений законом, якщо покупку вживаного автомобіля здійснить на комісійній площадці чи в дилера, який реалізовує легківки з пробігом? Адже «автокоміси» здебільшого є юридичними особами, з адресою, реквізитами й укладають договір про продаж автомобіля. Фахівці Держпродспоживслужби, посилаючись на той же закон «Про захист прав споживачів», зауважили, що повернення товару належної якості у строк до 14 днів можливе лише у випадку, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд. Що автоматично виключає вживані автомобілі з-під дії цієї норми.

Щодо гарантії – у законі сказано наступне: «стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача задовольняються за згодою продавця». Простішими словами – якщо «автокоміс», котрий торгує вживаними авто, виявив власну ініціативу щодо певної гарантійної підтримки своїх товарів, і це прописано у договорі, тоді покупець має шанси на післяпродажну підтримку. Загалом же законодавство не вимагає гарантійної підтримки «беушних» автомобілів продавцями-юридичними особами. А в разі виникнення спірних ситуацій, знову ж залишається єдиний варіант – звертатися до суду.

  Як не купити автомобіль з підробленими документами

Отже, ситуація із захистом прав споживачів у сегменті автотранспорту з пробігом знаходиться на вкрай низькому рівні. Продавці, як приватники так і «автокоміси», не зобов’язані законодавством відповідати перед покупцем фактично ніяк. «Скручений» пробіг, відсутні подушки безпеки, «перепрошиті» блоки управління електронікою й інші подібні дефекти, які можна виявити лише після певного часу експлуатації автомобіля, перейдуть у власність покупця разом з автомобілем. І запобігти цьому на рівні закону, на практиці, зараз неможливо. Єдине «віконце» – вияв доброї волі «автокомісами», які можуть надавати певну гарантію на вживані авто, на власний розсуд.

Тож виходить так, що тостер чи електродриль, вартістю кілька десятків «умовних», можна повернути в магазин, або ж розраховувати на гарантійну підтримку від продавця чи виробника. Тому що це нові товари. Автомобіль з пробігом, ціною у кілька тисяч доларів чи євро – «кіт в мішку», купуючи який людина може розраховувати лише на власне везіння і порядність продавця.