Звідки з’явилося ненауковий термін «кінських сил» і чому ми в нього віримо, коли говоримо про двигун автомобіля?
Одразу відзначимо, що потужність вимірюють не лише в кінських силах, але й у кВт, і це не просто так, адже основа одиниця вимірювання потужності названа на честь шотландського інженера Джеймса Ватта. Але й кінську силу вигадав саме він. Два з лишком століття тому він активно впроваджував парові машини, намагаючись показати, наскільки вони ефективніші за звичних коней.
Джеймс замислився над тим, як кінь крутить млинові жорна. За його спостереженнями вийшло, що кожну секунду конячка підіймала вантаж вагою 550 фунтів на висоту одного фута над землею. Виходячи з цього, Ватт визначив, що одна кінська сила дорівнює 550 футів-фунтів на секунду. Але задум чудово спрацював і без точних цифр: тепер власникам шахт та інших підприємств можна було пояснювати, що нова парова машина працює як десяток коней! Без жодних фізичних одиниць, у яких звичайні люди не особливо тямлять.
Пізніше у різних країнах та регіонах з’явилися невеликі відмінності у визначенні однієї кінської сили. У нас прийнято рахувати так:
- 1 к.с. = 736 Вт
- 1 Вт = 1,36 к.с.
Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) у своїх рекомендаціях відносить кінську силу до одиниць виміру, які підлягають вилученню з обігу та неприпустимі до використання у нових сферах застосування.
Потужність реального коня після Ватта оцінювали неодноразово. Виходило приблизно від 0,3 до 3 к.с. Інакше кажучи, абсолютної точності тут бути не може. Але наочність та історична традиція переважила всі аргументи свідомості, тому ми досі з великою цікавістю дізнаємося про кількість «конячок», яку видає двигун того чи іншого автомобіля.