У категорії великих, сімейних і водночас відносно доступних за ціною кросоверів важко знайти цікавішу пропозицію, ніж Skoda Kodiaq. Українці дуже люблять цю модель і часто обирають її на вторинному ринку. Але чи є Skoda Kodiaq першого покоління надійним автомобілем? Експерти Auto Bild перевірили, чи варто шукати вживані Kodiaq на сайтах оголошень.
Під час цього випробування, по суті, сталося небагато, а все одно є про що розповісти. Довгий час тестова Skoda Kodiaq з приводом 4×4, 190-сильним турбодизелем і коробкою DSG тримала курс на відмінну оцінку, але спіткнулася перед самою фінішною прямою. Не вистачило рівно 3208 км, бо решту 96 792 км яскраво-червона Skoda Kodiaq подолала фактично без зауважень. Але саме на цій останній прямій сталися дві дрібні неприємності, які наприкінці коштували їй гарної оцінки.
По-перше: поганий контакт дроту кнопки стартера спричинив проблеми із запуском двигуна. По-друге: трохи пізніше з’явилася помилка електроніки, що керує роботою адаптивних амортизаторів. Результат: шасі самовільно ставало жорсткішим, що призводило до помітно нижчого комфорту їзди. Але давайте все ж по черзі.
Невдовзі після появи в редакції Auto Bild, чеський кросовер став одним з найпопулярніших службових автомобілів – кожен, хто планував поїздку, починав з думки: «а може, взяти Kodiaq…». У результаті бортовий журнал від самого початку швидко заповнювався записами записами. Переважно позитивними.
«Ніжний гігант», – замріявся один з водіїв. Інший дописав, що «їзда на такому кросовері – це задоволення» і оцінив його як «ідеального супутника у далеких подорожах». Але зрештою всі мали на увазі одне – нас здивувало, як чехам вдалося створити автомобіль настільки місткий і водночас економний та доволі жвавий. Що ж, цитуючи рекламний слоган «Шкоди», Kodiaq – це simply clever. На площі 4,7 на 1,88 м комфортно розміститься навіть велика родина з чималим багажем. До того ж середній показник витрати пального за весь тест на дистанції 100 000 км склав трохи більше 8 л/100 км. І це попри споряджену масу на рівні 1,8 т і не надто аеродинамічний кузов (1,68 м заввишки).
Ще одна хороша новина – навіть з’їзд з широких заміських доріг чи міських проспектів не становив для чеського кросовера жодної проблеми. Попри значні зовнішні габарити, маневрувати на цьому автомобілі на вузьких вулицях і підземних паркінгах виявилося відносно легко. Один з тестувальників, однак, зауважив на цьому етапі випробувань, що налаштування адаптивної підвіски DCC не є таким гармонійним, як у деяких інших моделях групи Volkswagen.
Перша неприємна пригода сталася, коли невдовзі після виїзду з редакції Kodiaq увімкнув індикатор свічки розжарювання на дисплеї. Силовий агрегат одразу перейшов у аварійний режим, а водій – у режим здивування. Що це – проблема з двигуном 2.0 TDI вже після 19 348 км? Такого не може бути! І не було, бо за цю ситуацію (як це дедалі частіше буває) відповідальним виявився… всеїдний звір з коричневим хутром. А саме: якійсь куниці настільки сподобався один з проводів турбокомпресора, що вона вирішила перевірити на ньому свої гострі зуби. Після заміни проводу все повернулося до норми.
Потім було вже спокійно – час минав, кілометри додавалися, а Skoda невпинно рухалася вперед. Звісно, приблизно кожні 30 000 км (так рекомендує комп’ютер, і ми цього дотримувалися) випробувальники з’являлися в офіційному сервісі для діагностики та заміни оливи. Якщо щось і здивувало, то насамперед значний апетит Kodiaq до AdBlue. За весь тест автомобіль використав майже 100 літрів AdBlue, що дає середній результат майже 1 л/1000 км. Чимало.
Окрім цього, обслуговування обмежилося сезонною заміною шин. На всю дистанцію тесту чеському кросоверу вистачило по одному комплекту літніх і зимових шин плюс одна додаткова зимова шина – перша була пошкоджена, коли водій, рятуючись від зіткнення, на великій швидкості заїхав на бордюр. На щастя, ситуацію вдалося вирішити швидко та ефективно – евакуація, заміна колеса, і вже наступного дня автомобільл був готовий до продовження випробування.
Щоб не було надто ідеально, наприкінці тесту в журналі почали з’являтися й більш критичні зауваження. Так, деяким (особливо під час їзди містом) дволітровий дизель здався надто гучним, а на трасі пасажирів дратував шум повітря. Коробка DSG? Спочатку працювала плавно та приємно, але з часом почала трохи смикатися. Скаржилися також на системи допомоги водієві, адже вони не завжди працювали так, як очікувалося, а інколи ніби «засинали». Ніби нічого серйозного, але хороша підказка для Skoda, чим варто зайнятися під час модернізації.
І ось настала згадана раніше фінішна пряма і дві, загалом, дрібні неприємності, які коштували Skoda найвищої оцінки у випробуванні. Цікаво стало також, коли наш червоний гігант прибув до міста Млада-Болеслав для проведення фінального розбирання. Оскільки Kodiaq пройшов тестові 100 000 км у рекордно короткий час (21 місяць), ми очікували, що зношення деяких компонентів може бути трохи більшим. Тим часом експерт майже не знайшов серйозних недоліків. Хіба що прокладку випускного колектора, стан якої вказував, що протягом наступних 50 000 км, ймовірно, з’явилися б підтікання.
Отже, з нашого довгострокового тесту чітко випливає, що це надійний і дуже цікавий автомобіль. Має свої слабкі місця, але, зрештою, Skoda Kodiaq заслужив високу оцінку. Якщо ви шукаєте великий кросовер, то вживаний Kodiaq може бути дуже цікавою пропозицією.