Є така теорія, що дизельний двигун може працювати на рослинній олії, навіть відпрацьованій, тобто фактично безплатний, адже таку олію зазвичай виливають. І є автовласники, які з цим дійсно експериментують, щонайменше додаючи певну кількість олії до солярки. Мовляв, така суміш нічим не гірше за так званий біодизель, вироблений переважно з ріпаку, двигуну не шкодить і значно знижує витрати на пальне. Давайте предметно розбиратися в цій дивакуватій справі.
Насправді всі відповіді на питання стосовно рослинної олії замість солярки давно знайдені. Дійсно, якщо залити в бак дизельного автомобіля чисту рослинну олію, можуть виникнути певні проблеми з запуском двигуна, особливо в мороз, але як тільки двигун запуститься, він працюватиме з такою олією. Питання лише в тому, чи довго?
Вперше цю тему дослідили понад 20 років тому наші колеги з німецького журналу Auto Bild. Тоді журналісти взяли Volkswagen Golf II. Його простий дизельний двигун, з розподіленим упорскуванням, без електроніки, проїхав кілька десятків тисяч кілометрів на рослинній олії. Не без проблем із запуском, прогрівом, фільтрами тощо, але проїхав. Тобто в цілому підтвердив теорію.
ОК, то був старий двигун, невибагливий до якості пального. А що з новішими агрегатами, куди більш чутливими? Згодом в Auto Bild експеримент повторили, знов за допомогою Volkswagen Golf, але вже п’ятого покоління, з двигуном TDI, і без «танців з бубоном» на кшталт фільтрації олії, розбавлення тощо. Заправили звичайною олією просто з магазину. Скептики тоді стверджували, що це неможливо, що сучасний двигун навіть не заведеться на такому «паливі». Вони помилилися. Хоча не зовсім.
Після заправки рослинною олією Golf TDI завівся набагато краще, ніж його предок з дизельним двигуном з розподіленим упорскуванням. Після запуску двигуна лампочка «check engine» не загорілася – електроніка не помітила підміну. Та й продуктивність двигуна абсолютно не змінилася – TDI залишився жвавим і динамічним. Єдиною помітною відмінністю був колір і запах вихлопних газів, як від фритюрниці.
На жаль, з часом ситуація почала погіршуватися. Двигун заводився добре, навіть «на холодну», але перші хвилини йому явно не вистачало потужності, і лише через деякий час він почав відносно нормально реагувати на натискання педалі газу. А перша проблема, яка вивела з ладу двигун TDI на соняшниковій олії, була в принципі банальною – густа олія забила паливний фільтр. Після його заміни автомобіль поїхав знову.
Через кількасот кілометрів «Гольф» знову опинився на евакуаторі. Діагноз: пошкодження первинного паливного насоса, багато помилок, що зберігаються в контролері, потрібно було усунути. Наступні кілометри принесли поступове зниження динаміки, але автомобіль все ще можна було заводити та експлуатувати.
Катастрофа сталася через 4000 кілометрів – турбіна фактично припинила своє існування, що підтвердило розбирання двигуна. Незгорілі залишки олії та обвуглені відкладення (точнісінько такі, як на старій кухонній пательні) заблокували точний механізм, що керує обертанням турбіни.
Що стосується решти компонентів, то блок двигуна не показав жодних незвичних ознак зносу, як і головка. Втім, навіть якби не вихід з ладу турбіни, машина протрималася б недовго, адже за 4000 км форсунки вже відпрацювали свій ресурс. Аналіз властивостей моторної оливи показав, що в неї потрапила велика кількість незгорілої харчової олії, що погіршило її змащувальні властивості. В перспективі це могло призвести, наприклад, до заклинювання підшипників колінчастого або розподільного валу.
Звичайно, якби олія для приготування їжі була розбавлена чи нагріта, якби паливний бак був наповнений використаною відфільтрованою олією, можливо, можна було б подолати значно більшу дистанцію без суттєвих проблем, але, звичайно, не до такої міри, щоб це мало хоч щось спільне зі здоровим глуздом. А дійсно сучасний дизельний двигун взагалі немає сенсу говорити.
