Щоб шини та автомобіль служили довго, необхідно знати, хоча б приблизно, допуски та запас міцності, закладені в них інженерами. Але часто автомобілісти охочіше вірять балачкам людей, які «все знають», ніж технічній документації, вважаючи, що від них приховують якусь важливу правду. Є такі міфи про акумулятори, про оливу та технічні рідини, про пальне. Є й міфи про шини для кросоверів, віра в які може довести до біди. Розвінчуємо п’ять найпоширеніших.
Міф 1. Шини для кросовера значно міцніші за звичайні
Шини категорії SUV більшості виробників мають посилений двошаровий каркас, міцнішу та товстішу боковину й низку інших конструктивних особливостей. Відповідно, такі шини справді мають підвищений запас міцності. Але це не означає, що вони витримують будь-які ударні навантаження, оскільки кросовери позиціюються самими автовиробниками як переважно міські автомобілі з періодичними з’їздами з асфальтових доріг. Та й ходова частина більшості кросоверів не відрізняється від легкових аналогів у стійкості до навантажень.
Штурм бордюрів і різних дорожніх нерівностей на повному ходу, проїзди по грунтовках на високій швидкості – все це може обернутися пошкодженням каркасу або брекерних шарів шини, що загрожує появою здуття або порушенням геометричної цілісності шини. Подібні дефекти в більшості випадків не піддаються ремонту.
Міф 2. Автомобіль з шинами для кросовера можна перевантажувати
Ще одна помилка пов’язана з тим, що шини для кросоверів сприймають перевантаження набагато легше. Безумовно, у порівнянні з легковими шинами індекс навантаження у шин для кросоверів вищий, проте на перевезення важких вантажів, що перевищують максимальне завантаження автомобіля, вони не розраховані.
Навіть коротка поїздка зі значним перевищенням граничного навантаження на шину, яка вказана на її боковині, може призвести до незворотних змін внутрішньої структури шини. А це, своєю чергою, призведе до її руйнування при подальшій експлуатації.
Шини зі значно збільшеним індексом навантаження призначені для легких комерційних автомобілів (фургонів) та мають додаткове маркування «С», але встановлювати їх на кросовери не можна.
Міф 3. З шинами для кросоверів можна проїхати скрізь
Малюнок протектора багатьох SUV-шин відрізняється від легкових версій наявністю додаткових функціональних елементів протектора, які покращують зчеплення на ґрунтових дорогах та захищають протектор від потрапляння та застрягання в ньому каміння.
Але це не дає значної переваги в складних умовах – наприклад, з глибокою та заповненою водою колією після дощів по дорозі на дачу впорається лише система чесного повного приводу та спеціальні грязьові шини разом з правильними діями водія.
Для більшої впевненості під час руху поза асфальтом рекомендується придивитися до категорії шин АТ (All Terrain) – їх малюнок орієнтований на легке бездоріжжя та є компромісом між шосейними та грязьовими шинами.
Міф 4. Шини для кросоверів – всесезонні
Дійсно, багато шин для кросоверів для використання на бездоріжжі (категорій АТ та МТ) мають маркування, яке допускає їх експлуатацію, зокрема, в зимовий період. У південних регіонах з м’яким кліматом і теплою зимою використання цих шин цілий рік виправдане, проте в регіонах з суворою сніговою зимою та зледенілими дорогами такі шини не зможуть забезпечити рівень зчеплення, який можна порівняти з класичними фрикційними шинами, не говорячи вже про шиповані.
Тому, попри позиціювання деяких шин для кросоверів як «всесезонних», для забезпечення необхідної безпеки та впевненості руху по засніжених дорогах треба проводити сезонну заміну шин на класичні зимові – фрикційні або шиповані.
Міф 5. На кросовер можна встановити шини більшого розміру
Дуже небезпечна помилка, що на кросовер можна встановити шини більшого розміру, ніж рекомендує завод-виробник. Допустимі для встановлення типорозміри шин вказані на інформаційній табличці на кузові автомобіля (зазвичай наклейка розташовується в отворі дверей водія або на звороті лючка бензобака).
Встановлення шин з більш широким та високим профілем збільшить кліренс автомобіля, але є й ряд супутніх мінусів: можливий контакт коліс з кузовом автомобіля у певних режимах руху, некоректні показання спідометра, неправильна робота системи стабілізації та повного приводу. Крім цього, поведінка автомобіля на позаштатних колесах сприйматиметься інакше.