Багато хто вважає нержавіючу сталь ідеальним варіантом для автомобілебудування завдяки її міцності та стійкості до корозії. Чому ж тоді автовиробники її не використовують?
У минулому, у 1930-х роках, компанія Ford пробувала запустити обмежену серію машин з нержавіючими кузовами, і ці автомобілі збереглися до наших днів у відмінному стані, продемонструвавши стійкість сталі до іржі. Проте такий підхід не був широко поширений. Зараз з цим експериментує Tesla на пікапі Cybertruck, але питань до нього вже дуже й дуже багато.
Основною причиною є труднощі обробки нержавіючої сталі. Вона значно твердіша за звичайну, що призводить до швидкого зносу штампів і обладнання, роблячи процес виробництва більш витратним і вимагає частої заміни інструментів. Крім того, зварювання та складання кузовів з нержавіючої сталі вимагає специфічних технологій, що також збільшує витрати і час.
Ще однією проблемою є зовнішній вигляд. Нержавіюча сталь зазвичай не фарбується та зберігає характерний блиск, що обмежує вибір покупців, які бажають різноманітності кольорів. Полірований метал швидко покривається подряпинами та відбитками, що погіршує зовнішній вигляд машини.
Ремонт кузовів з нержавіючої сталі також стає складнішим і дорожчим. Відновити рівну поверхню після пошкоджень буває вкрай важко. На відміну від звичайної сталі, яку можна просто пофарбувати, нержавіюча сталь вимагає набагато ретельнішої роботи при відновленні.
А ще річ у тім, більшість автовласників змінюють машини задовго до того, як кузов починає іржавіти. При цьому зношуються інші елементи, такі як підвіска, салон та електроніка, і навіть найнадійніший кузов не рятує від морального старіння легкових автомобілів.