Восьмиступеневий гідромеханічний «автомат» A8LF компаній Hyundai та Kia випускається з 2016 року. Агрегат поперечного розташування товаришує як з переднім, так і з повним приводом. Встановлюється на мінівени Carnival та Staria, а також практично на всі кросовери з моторами об’ємом від 2,0 до 3,8 літра і крутним моментом до 450 Нм – серед них Sorento, Santa Fe, Tucson, Palisade та інші. Отже, дуже популярна коробка передач, але наскільки вона надійна?
Дуже швидко в цій коробці забруднюється олива, через що гідроблок може забитися всього за 100 тисяч км. Хоча сама «плита» живуча – навіть продукти зношування в оливі не призводять до її швидкого зношування. Тому ревізія зазвичай обмежується лише чисткою та заміною соленоїдів.
За регламентом олива оновлюється раз на 60 тисяч км, але краще міняти її частіше, хоча б через 40 тисяч км. Тим більше, що часткову заміну можна провести самостійно – відпрацьоване мастило видаляється через зливний отвір у корпусі, а свіжа олива додається доти, доки не з’явиться з рівневого отвору в піддоні. Сам пластиковий піддон виконаний вдало і з часом не жолобиться, як в агрегатів ZF.
Зовнішнього фільтра в «автомата», на жаль, немає – фільтрувальний елемент встановлений усередині перед насосом і замінюється з повним розбиранням коробки.
Початковим і головним джерелом проблем є гідротрансформатор, який запускає ланцюгову реакцію після виходу з ладу всього агрегату. Усього через 60-100 тисяч км слабшають пружини упорних пластин, і упори відлітають, швидко «вбиваючи» весь «бублик» – включно з накладками кілець фрикціонів його блокування. Не помітити проблему неможливо – як тільки коробка починає неадекватно поводитися, краще поспішити в сервіс.
Слідом від продуктів зносу гідротрансформатора в оливі страждає посаджений на вал оливний насос шестерного типу – з’являються задири. Невеликі можна прибрати шліфуванням, але якщо тягнути з ремонтом, то вузол доведеться міняти – на щастя, він доступний окремо.
У міру зношування оливний насос починає недодавати тиск, через що посилюються пробуксовування недостатньо притиснутих один до одного фрикціонів, і, як наслідок, багаторазово прискорюється їх зношування. Насамперед виходять з ладу фрикціони подвійного пакета. Вони виконані за принципом подвійних зчеплень «мокрих» роботів – з набору зовнішніх та внутрішніх кілець. Плюс такого рішення – компактність, а мінус – відсутність великого запасу міцності.
На додачу: програмні налаштування цього «автомата» дозволяють занадто агресивно розганяти непрогріту машину, що прискорює його знос. Тому в холодну погоду краще не тиснути педаль газу до підлоги щонайменше перші 10 хвилин їзди, поки олива в коробці не прогріється до температури, близької до робочих 70°C.
Висновок
Єдиний конструктивний прокол – недовговічний гідротрансформатор – істотно позначається на довговічності цього багато в чому вдалого агрегату. Дивно, що за десятиліття корейські інженери не вилікували коробку від цієї недуги.