Далеко не всі автомобілісти розуміють, навіщо виробники знижують максимальні оберти дизельних двигунів. Ми можемо пояснити.
Мало часу на сумішоутворення
Сумішоутворення у дизельного двигуна має відбуватися, коли повітря в циліндрі вже достатньо стиснуте і розігріте внаслідок цього стиснення. Тільки в таке середовище потрібно впорскувати дизельне пальне, яке не дуже легко випаровується.
Не надто висока швидкість приготування паливоповітряної суміші та менша швидкість її згоряння зумовлює обмеження максимальної частоти обертання дизельного двигуна. При обертах вище 4000-4500 за хвилину суміш у дизелі не досягатиме оптимальних характеристик.
При цьому у бензинових моторів з розподіленим упорскуванням часу на сумішоутворення набагато більше, а для безпосереднього впорскування характерний високий тиск на форсунках і дуже дрібний розпил бензину, який легко випаровується.
Обмеження двигунів за міцністю
Через високий тиск в циліндрах дизельного двигуна робити рухомі деталі доводиться масивними – поршні, шатуни та колінвал. Якщо при цьому дозволити дизелю крутитися до 6000 об/хв, як бензиновому мотору, то його просто рознесуть інерційні сили.
Річ у тім, що поршневий двигун – це не ротор турбіни: поршні та шатуни при кожному ході змушені змінювати швидкість від нульової до максимальної. І щоб ця максимальна швидкість була достатньо великою, інженери змушені обмежувати швидкість обертання.
Трансмісія
Тут ми не будемо міркувати про полиці крутного моменту в бензинового і дизельного моторів. Зрештою, регульований турбонаддув дозволяє забезпечити зручну характеристику крутного моменту.
Але ніщо не здатне компенсувати менший швидкісний діапазон дизелів, крім трансмісії. Адже різниця між мінімальними обертами, з яких двигун може приймати навантаження, і максимальними у дизеля становить 1000-4500, а у бензинового – 1000-6000. Відповідно, доводиться проєктувати для дизельного двигуна інші коробки передач, часто з більшою кількістю передач.