Чому в машині пахне бензином, як за кольором та осадом визначити ступінь зносу антифризу, чому не повертається ключ у замку запалювання? На запитання читачів «АвтоСвіту» відповідає начальник департаменту сервісу «УКРАВТО ГРУП» Олександр Чаленко.
Чому в машині пахне бензином і коли це смертельно небезпечно?
Запах бензину у салоні автомобіля – це не просто дискомфорт. У спеку це пряма загроза життю та здоров’ю. Пальне легко спалахує, і краще не чекати, поки ситуація стане критичною.
Причин може бути кілька, і багато з них цілком можна вирішити. Але якщо ви почули запах бензин у салоні, розбиратися потрібно одразу.
Найчастіше винна банальна каністра. Зазвичай її возять «про всяк випадок» – для генератора, газонокосарки тощо. Порада тут проста. Наливати бензин треба обережно. Якщо пальне потрапило на зовнішню стінку каністри – одразу витирайте паперовою серветкою та викидайте її. У жодному разі не кладіть брудну ганчірку в багажник.
Проблема може бути і в погано закрученій пробці горловини бензобака. А на старих автомобілях може потекти гумова наливна труба бензобака або проіржавіти наскрізь сталевий бак.
Бензин подається до двигуна під тиском, який перевищує 3 бари. Відповідно, будь-яка тріщина на магістралі викличе витік та запах. Це дуже небезпечно. Їхати далі не можна. Трубки адсорбера і сам адсорбер теж можуть тріснути, але тиску там немає.
Що робити, якщо запах з’явився раптово:
- Насамперед зупиніться і провітріть салон. Потім відкрийте багажник. Перевірте, чи не лежить там випадково каністра чи ганчірка, просочена бензином.
- Якщо нічого підозрілого не знайшли – загляніть під машину. Калюжа бензину під баком або моторним відсіком – сигнал до виклику евакуатора та поїздки на сервіс.
У жодному разі не ігноруйте запах бензину. Краще витратити годину на огляд, аніж потім розбиратися з наслідками займання.
Чому не повертається ключ у замку запалювання?
Ситуація, коли ключ запалювання відмовляється повертатися, знайома багатьом водіям. Проблема, як правило, криється в одному з чотирьох вузлів: личинка замку, блокування керма, селектор коробки передач або сам ключ.
Найчастіше проблема полягає у банальному блокуванні кермового валу. Припустимо, ви заглушили двигун, поки кермо було трохи повернено, і механічний стопор заклацнувся. Рішення напрочуд просте: вставте ключ, одночасно м’яко похитуйте кермо вліво і вправо в межах його люфту і плавно спробуйте провернути ключ. Як тільки стопор звільниться, замок відкриється.
Ще одна поширена історія – помилка паркування. На машинах з «автоматом» замок запалювання прив’язаний до датчика положення селектора. Якщо важіль не в «P» або «N», система не дасть дістати ключ або провернути його. Тому насамперед перевірте, чи дійсно селектор зафіксувався у положенні «P».
Далі за частотою йдуть проблеми личинки замку та самого ключа. З часом у механізм набивається пил, старе мастило перетворюється на липкий наліт, штифти починають заїдати, та й ключ від зносу може перестати потрапляти точно в пази. Якщо процес тільки починається, варто акуратно обробити личинку аерозольним мастилом, одночасно похитуючи ключ у різних напрямках. До речі, якщо запасний ключ працює помітно краще, це привід задуматися про дублікат та профілактику основного замку.
Якщо ж ключ відмовляється повертатися взагалі в будь-якому положенні або застряг десь посередині, швидше за все, справа в механічній поломці замка. Могли зруйнуватися штифти, зламатися пружини чи зноситися електрична частина контактної групи. У такій ситуації самостійні спроби марні й потрібно евакуювати машину на СТО. Демонтаж вузла, заміна личинки або всього замку у зборі, а потім адаптація іммобілайзера з перенесенням чипа – ось що буде потрібно для ремонту.
Чому вібрує двигун і як усунути цю несправність?
Вібрації під час роботи ДВЗ – абсолютно нормальне явище. Щоправда, поки машина справна, вони ледь помітні та майже не передаються на кузов. Виняток – легкий резонанс на низьких обертах, який іноді виникає під час запуску чи зупинки силового агрегату. А ось відчутне тремтіння на кермі, важелі КПП, педалях або по всьому кузову вже вказує на конкретну несправність. Причин не так багато, але кожна з них веде до ремонту.
Всі причини можна розділити на дві категорії: або проблема зав’язана з самим ДВЗ, або з його системою кріплення. У другому випадку головні винуватці – гумометалеві опори, які з’єднують двигун з кузовом. З ними біда трапляється через три речі: неякісний ремонт, природне зношування або встановлення дешевих аналогів замість оригінальних запчастин. Згодом гума в подушках двигуна грубіє, втрачає пружність і перестає нормально гасити вібрації. На деяких моделях усередині таких опор є рідина. Якщо подушка рветься і ця рідина витікає, неприємні вібрації починають йти просто на кузов.
Як за кольором та осадом визначити ступінь зносу антифризу?
Своєчасна заміна антифризу – це не просто рекомендація із сервісної книжки, а прямий захист гаманця від великих витрат. Відпрацьована охолоджувальна рідина із захисника двигуна перетворюється на його головного ворога.
З часом присадки у складі антифризу втрачають свої властивості та запускають процес окислення. По суті, рідина стає хімічно агресивною, що загрожує корозією тонких каналів у блоці циліндрів та системним перегрівом. Перші тривожні дзвіночки часто помітні неозброєним оком.
Якщо колір рідини став каламутним, іржавим чи коричневим, а на дні розширювального бачка плавають пластівці – процес окислення у розпалі. Вигоряння барвників та поява мастильної емульсії теж говорять про старість антифризу. Щоправда, іноді він виглядає нормально, але його захисні властивості вже «на нулі». Щоб це перевірити, можна використовувати тест-смужки, які покажуть критичне падіння рівня pH.
Набагато небезпечніше, якщо в бачку помітна оливна плівка або відчувається запах вихлопних газів. Тут проста заміна рідини не допоможе – проблема може бути в пробитій прокладці головки блоку циліндрів або несправному теплообміннику. У такому разі дорога лежить відразу на професійну діагностику.
Старий антифриз створює у двигуні зони локального перегріву. Все через відкладення, які, як накип у чайнику, покривають стінки радіатора і заважають нормальному теплообміну. Двигун починає працювати на зношування, а помпа, позбавлена мастила, може вийти з ладу і навіть призвести до обриву ременя ГРМ.
Забиті продуктами розкладання стільники радіатора пічки салону гірше гріють узимку. Жорсткий осад діє як наждак на деталях термостата, що може заклинити його клапани. У результаті двигун або постійно недогрівається, або працює на критично високих температурах.
Головна помилка – просто злити старий та залити новий антифриз. Систему потрібно промивати дистильованою водою або спеціальним складом, щоб видалити весь шлам та накип. І точно не можна змішувати різні типи антифризів – вони можуть вступити в реакцію і випасти в густий осад, моментально забивши всі тонкі канали. Тільки повне дотримання технології дає гарантію, що система охолодження працюватиме як слід, захищаючи двигун від капітального ремонту.
Свої запитання експерту ви можете надсилати на адресу avtomir.editor@gmail.com.