Півстоліття тому у світовому двигунобудуванні намітилася гарна тенденція – розробники почали приділяти більше уваги надійності. З’явилися технології та матеріали, які дозволили суттєво збільшити ресурс моторів. Двигуни стали служили 500 тисяч кілометрів без капремонту. А дехто без проблем виїжджав і за мільйон. Але згодом пріоритети змінювалися. Ресурс перестав бути головною метою. І ось результат: деякі сучасні мотори вимагають втручання навіть до закінчення гарантійного терміну. Чому так сталося?
Системи зниження токсичності
Жорсткі екологічні вимоги підштовхують автовиробників забезпечувати мотори додатковими системами, що знижують кількість шкідливих викидів у газах, що відпрацювали. Наприклад, каталітичні нейтралізатори, фільтри сажі, системи AdBlue та EGR.
Усі ці пристрої ускладнюють конструкцію двигуна. І не впливають на ресурс, лише поки працюють без збоїв. Наприклад, під час заправки неякісним пальним каталітичний нейтралізатор може оплавитися. Зросте опір на випуску, що може призвести до підвищення температури в головці блоку циліндрів і, як наслідок, прискореного зношування клапанів, появи тріщин на випускному колекторі, задирів поршневої групи.
Складна конструкція
Системи зміни фаз газорозподілу і висоти підйому клапанів, масляні насоси змінної продуктивності, насоси охолоджувальної рідини, що відключаються, електронні термостати підвищують потужність мотора, знижують витрату пального, покращують екологічні показники. Але через складну конструкцію ці пристрої ненадійні. А їх поломки можуть призвести до виходу з експлуатації двигуна.
Турбонаддув
Цей спосіб форсування моторів дає чудові результати: підвищуються потужність, крутний момент, знижується витрата пального. Але одночасно наддув ускладнює конструкцію, збільшує витрату оливи та підвищує теплову та механічну напруженість мотора. Деякі турбодвигуни створені на основі атмосферників – їхній ресурс ще нижчий.
Алюміній замість чавуну
Основна причина масового застосування алюмінію під час виготовлення блоків циліндрів – зниження маси. Адже алюміній у 2,7 раза легший за чавун. Однак ресурс двигунів з легкосплавними блоками виходить нижчим. Їхні циліндри поступово деформуються. Часом після 100 тисяч кілометрів на них не залишається слідів хона і навіть з’являються задири. Особливо часто це буває з наддувними моторами.
Полегшення та здешевлення
У двигуні зайві кілограми знімають не тільки з блоку циліндрів. Безліч важливих деталей виготовляють з пластмаси. Згодом вони деформуються, виникають протікання оливи та антифризу, підсмоктування повітря. Колінчасті вали для 4-циліндрових двигунів оснащують чотирма противагами замість восьми. Такий вал має меншу жорсткість, прогинається під навантаженням, через що знижується ресурс підшипників. Полегшені «короткі» поршні мають меншу площу контакту з циліндром, а тому й зношуються швидше. У сучасні двигуни не встановлюють гідрокомпенсатор у приводі клапанів. Тому зазори треба регулярно перевіряти та регулювати. Інакше підвищується ризик прогару клапана.
Вище робоча температура
Колись у двигунах робоча температура становила 80-85 °С. У сучасних агрегатах її підвищили до ста з лишком градусів. Звичайно, ефективнішими стали системи охолодження двигунів. Але якщо трапляється збій, двигун закипає миттєво. І ймовірність його поломки вища, ніж у менш «гарячого» старого мотора.
Додаткове навантаження
У минулому столітті кондиціонери у автомобілях були рідкістю. Сьогодні їх встановлюють майже на всі машини, навіть із малопотужними двигунами. Кондиціонер додатково навантажує двигун, а його теплообмінник погіршує обдування основного радіатора. У результаті збільшується теплове навантаження на двигун, що згубно позначається на його здоров’ї.
Для зниження витрати пального кількість передач в автоматичних коробках збільшили. Електроніка якомога раніше намагається увімкнути вищу передачу. При цьому оберти двигуна маленькі, а навантаження велике. У такому режимі швидше зношуються підшипники колінвала та деталі поршневої групи.