Взимку потрібно використати зимовий дизель! Про це знають усі власники автомобілів, які працюють на цьому пальному. Але не всі до кінця розуміють різницю між літньою, зимовою та арктичною соляркою. А може, взагалі є якась альтернатива зимовому дизелю?
Дизельні двигуни виткані з компромісів. Вони мають як очевидні переваги, так і явні недоліки. З одного боку – вони гучні, дорогі у виробництві та обслуговуванні. З іншого – економні, з великим запасом тяги та тривалим терміном служби. Останній, до речі, ще треба забезпечити. І тут питання використання пального, що відповідає сезону, постає особливо гостро. Нехтувати ним – наживати собі проблеми.
Тонкощі виробництва
Дизельне пальне ділиться на три марки: літнє, розраховане на роботу за температури повітря вище -5°C; зимове, що витримує температуру повітря від -5°C до -20°C; арктичне (для екстремальних умов), що не змінює свої фізичні властивості аж до -30°C.
Якість дизельного пального залежить від його вуглеводневої основи. Літній дизель переганяють з нафти за нормальної температури 180–360 градусів, без особливих додаткових маніпуляцій. У процесі перегонки в ньому залишаються молекули парафінів, завдяки яким збільшується теплотворна здатність пального, зменшується коефіцієнт тертя і, відповідно, продовжується ресурс дорогих деталей двигуна. До того ж літній дизель не знижує потужність силового агрегату. Але навіть при невеликих заморозках парафіни в літньому дизельному пальному застигають, перетворюючи його на в’язку рідину.
Щоб уникнути утворення желе в паливному баку, потрібно своєчасно переходити на зимовий варіант дизеля.
Тут краще поспішити, ніж запізнитися. Зимове дизельне пальне отримують на нафтопереробних заводах шляхом додавання в базовий дизель депресорних та антигелевих присадок, які не дозволяють парафіну злипатися у великі конгломерати та при низьких температурах закупорювати паливний фільтр. На стандартному зимовому дизелі без проблем можна їздити при температурі навколишнього середовища до -20°C.
Але наші зими іноді бувають настільки суворими, що потрібно використовувати арктичне дизельне пальне. Його отримують шляхом додаткових технологічних процесів на НПЗ для видалення парафінів, що застигають. Крім того, воно містить додаткові комплекси присадок, що не дозволяють йому згущуватися та утворювати великі з’єднання при температурах аж до -30 градусів. Ці присадки дозволять компенсувати втрачені від нестачі парафінів характеристики: вони збільшують цетанове число та змащувальні властивості дизеля. Такі заходи ускладнюють виробництво та збільшують витрати, що позначається на ціні кінцевого продукту, тому вартість зимового пального іноді буває вищою за літнє.
Альтернативні шляхи
Як уникнути проблем з сезонним переходом від літнього дизеля до зимового, адже заморозки можуть прийти у найнесподіваніший момент? Деякі фахівці стверджують, що змішування двох типів дизельного пального може врятувати становище, але гарантувати, що все буде гаразд, ніхто не може. Альтернативою в цій ситуації є системи підігріву пального. Для легкових автомобілів в основному встановлюють два типи підігрівачів: бандажний або проточний, а в деяких випадках – одразу обидва.
Бандажний підігрівач встановлюється на паливний фільтр за допомогою хомутів. Він виконаний з алюмінію та здатний розігріватися до 110 градусів, що дозволяє прогріти фільтр за кілька хвилин. Кнопка увімкнення підігрівача встановлюється в салоні, щоб водій міг самостійно коригувати роботу пристрою.
Якщо паливний фільтр містить пластикові елементи, що робить неефективним або просто неможливим встановлення бандажного нагрівача, в гру вступає проточний. Він встановлюється в розріз паливної магістралі, під’єднується до бортової мережі та має автономне керування, працюючи від генератора. Для розв’язання проблем холодного пуску така система є малоефективною, але її основне завдання – не допускати замерзання пального під час руху.
Безумовно, ідеальним рішенням було б встановлення двох пристроїв одночасно, але найчастіше це неможливо через особливості конструкції паливопроводу.
Ці системи мають і свої недоліки: на деяких сучасних автомобілях, де додатковий насос встановлений у паливному баку, проточні системи не витримують підвищеного тиску і починають протікати. Бандажна система, своєю чергою, вмикається ще до запуску двигуна, отримуючи енергію з акумулятора, тому завжди варто стежити за рівнем заряду та користуватися підігрівачем раціонально. Крім того, завжди потрібно пам’ятати про пожежну безпеку, адже це все-таки електричні нагрівальні системи, які працюють у безпосередній близькості з легкозаймистою рідиною. Протікання пального неприпустиме!
Висновок
Ідеальний варіант не відчувати проблем з дизельним пальним взимку і не обтяжувати себе зайвими витратами на підігрівачі та інші пристрої – уважно стежити за прогнозом погоди та звертати увагу на стели великих мережевих АЗС, вишукуючи на них заповітну сніжинку поруч з ціною. Якщо сніжинки або інших «зимових» розпізнавальних знаків немає, можна поцікавитися у співробітників заправки паспортом дизеля. Він обов’язково має бути наданий клієнту на першу вимогу.
У жодному разі не можна недооцінювати важливість зимового дизельного пального. Головне – робити все вчасно. А ще краще – заздалегідь.
