Бічний поріз – найгірше, що може трапитися з шиною. А чи можна взагалі відремонтувати такий поріз та безпечно експлуатувати після цього шину?
Зазвичай бічний поріз можна відремонтувати. Мало того, виробники витратних матеріалів для шиномонтажних майстерень пишуть свої інструкції, в яких розповідають, які матеріали для цього потрібно використовувати і як правильно це робити. Тобто часто вони готові дати гарантію, що шина після ремонту бічного порізу буде надійною. Однак є випадки, у яких гарантію ніхто не дасть або коли ремонт виявиться марним заняттям.
По-перше, це залежить від розміру порізу. Найбільші латки для ремонту бічного порізу мають розміри або 30х70 мм, або 55х55. Відповідно, поріз більшого розміру вилікувати не можна. По-друге, важливо враховувати розташування бічного порізу. Не можна намагатися щось зробити з порізом на посадковому кільці шини. Він має бути на 4 см далі від нього та не ближче за 2 см до бігової доріжки. Взагалі, стик бігової доріжки та боковини (плече шини) краще теж не ремонтувати – це найбільш навантажене місце шини.
Решту порізів ремонтувати можна, причому успішно. Часто на ремонт порізів дають довічну гарантію, тобто, до повного зносу шини. Але при цьому є одна тонкість: краще десь собі в думці знизити на один щабель індекс швидкості шини.
Як ремонтувати бічний поріз шини?
Бічний поріз ремонтують тільки гарячою вулканізацією. Починається цей процес з підготовки місця порізу. Зовні шини роблять ремонтну чашу: зачищають поріз, трохи його розширюють і вирівнюють краї. Таким чином у шині виходить поглиблення (та сама чаша), в яку потім кладуть тонкі смужки сирої гуми та утрамбовують. Ну а потім вулканізують при температурі до 160 градусів. І цей процес досить довгий – займає приблизно годину. До того ж це лише перший крок у двоетапній вулканізації.
Другий етап – це встановлення радіальної (кордової) латки з внутрішньої сторони шини. Особливість такої латки – наявність усередині ниток корду, які після встановлення латки повинні компенсувати пошкоджений корд шини. Ставлять її методом простої холодної вулканізації (іншими словами, приклеюють), але обов’язково так, щоб напрямок ниток латки збігався з напрямком ниток корду шини. На цьому ремонт закінчено.
Одноступенева вулканізація бічного порізу відрізняється тільки тим, що латку з сирої гуми приклеюють такою ж гарячою вулканізацією одночасно зі «стружкою» з сирою гумою з зовнішнього боку. Це ще надійніше, але є суттєва вада: місце ремонту виходить дуже товстим, тому час вулканізації помітно збільшується і ремонт займає не менше двох годин.
Що може піти не так?
Якщо розмір і місце порізу дозволяють, шину можна відновити. Але, на жаль, успіх цієї операції дуже залежить від того, хто і де її виконує. Якщо власники шиномонтажу заощаджують на розхідниках, вони можуть змушувати свій персонал заклеювати порізи універсальною «латкою №25», а вона для цього не підходить – потрібна обов’язково радіальна.
А ще й сам шиномонтажник може помилитися з часом і температурою вулканізації, з установкою шини в вулканізатор, з вибором латки та, нарешті, з балансуванням зібраного колеса, тому що вулканізація змінює баланс шини значно, і це треба враховувати.
І окремо треба сказати про бажання деяких шиномонтажників умовити клієнта для надійності поставити камеру у відремонтовану безкамерну шину. Це нісенітниця!