Багато власників старих автомобілів стикаються з підвищеною витратою моторної оливи. Щоб не вдаватися до дорогого капітального ремонту, автомобілісти хапаються за останній шанс – розкоксування двигуна. Чи потрібно насправді цим займатися? Які у цієї процедури переваги та недоліки?
Питання розкоксування викликає безліч суперечок серед автомобілістів. Існують дві протилежні думки: одні наполягають на регулярному очищенні двигуна зсередини, вважаючи, що це важливо для його здоров’я, тоді як інші впевнені, що в моторній оливі вже містяться всі необхідні мийні присадки, і втручання не потрібно.
Розкоксування двигуна – процедура, яка дозволяє очистити поверхню поршня, клапанів та компресійних кілець без розбирання двигуна. Переважно цей вид робіт проводиться на двигунах з великим пробігом, які, можливо, мають ряд проблем. На двигуні стандартної експлуатації, у якого немає тривалої роботи на холостому ходу, при своєчасному та якісному обслуговуванні ця процедура не має сенсу.
Розкоксування двигуна передбачає наповнення циліндрів складом (піною або рідиною), яка завдяки агресивним властивостям здійснює очищення поверхонь.
Недоліки цієї процедури переважно стосуються властивостей рідини – наскільки вона агресивна і як вплине на частини впускної та випускної системи? А ще – нагар. Теоретично при розкоксуванні двигуна він має стекти в оливу разом з рідиною або вийти через клапан після запуску. Але в такому разі залишки нагару та рідини потраплять на каталізатор, температура якого може підвищитися і розпочнеться процес руйнування.
Також до недоліків цієї процедури можна віднести рекомендації щодо заміни оливи та свічок після розкоксування.