На початку ери автомобілізації, коли цей вид транспорту був явищем штучним, нікому й на думку не спадало присвоювати машинам якийсь ідентифікаційний номер. Що ж змінилося сьогодні, звідки взявся VIN-код та як його розшифрувати?
Першими навести лад в обліку транспорту вирішили американці. У середині 1950-х років кількість автомобілів, що продавалися в США, перевищувала продажі в усіх інших частинах світу разом узятих. Американські автовиробники почали штампувати ідентифікаційні номери на автомобілях та запчастинах. Так формально з’явився VIN (Vehicle Identification Number), який, втім, не був універсальним і повністю залежав від забаганки компаній GM, Chrysler або іншого виробника.
Але на початку 1980-х років Національна асоціація безпеки руху на транспорті США запроваджує вимогу, згідно з якою всі транспортні засоби повинні маркуватися 17-значними ідентифікаційними номерами. Порядок запанував і сформувалася структура VIN-коду в тому вигляді, в якому він відомий сьогодні.
Що таке VIN?
Це зашифроване відповідно до рекомендацій ISO (International Standard Organization – Міжнародної організації зі стандартизації) повідомлення про те, ким, де, коли та в якій комплектації випущено транспортний засіб.
Ідентифікаційний номер складається з трьох розділів (частин), заповнених символами – арабськими цифрами та великими латинськими літерами, крім I, O, Q (не застосовуються, оскільки їх можна переплутати зі схожими цифрами). У конкретного транспортного засобу може бути лише один VIN-код. У іншого, нехай навіть точно такого ж і того ж кольору, буде інший VIN.
VIN-код надає виробник транспортного засобу. При цьому не важливо, чи виготовлений автомобіль з нуля одним виробником або зібраний з машинокомплектів інших компаній. Тож з VIN-кодами плутанини бути не може.
Як розшифрувати VIN?
Перший розділ VIN-коду, що включає три символи, означає географічну зону та країну походження автомобіля. Цей перший розділ представляє «Всесвітній код виробника» (World Manufacturer Identifier – WMI). Його присвоює міжнародне агентство, у ролі якого виступає Товариство автомобільних інженерів, що базується в Пенсільванії, – Society of Automotive Engineers (SAE). Таку абревіатуру ви напевно зустрічали на банках з моторною оливою. Перший символ – код географічної зони, другий – код країни, третій – код виробника транспортного засобу. Північна Америка, оскільки там зародилося VIN-кодування, отримала номери, що починаються з 1, 2, 3, 4, 5. Європа позначається літерами від S до Z.
Другий розділ VIN-коду, описовий (Vehicle Descriptor Section – VDS), включає шість символів і характеризує тип транспортного засобу, його призначення, тип двигуна. У цьому розділі виробник вибирає вид, кількість та спосіб кодування самостійно.
Ну а третій розділ VIN-коду – індикаторний (Vehicle Indicator Section – VIS). Він використовує вісім символів, які дозволяють відрізняти один автомобіль від іншого навіть якщо збігається марка та модель. Тут автовиробники можуть певною мірою сваволити.
Насамкінець відзначимо, що VIN-коди наносяться на нероз’ємних частинах кузова автомобіля (на підлозі, центральній стійці, нерідко дублюються під вітровим склом), а також на номерних табличках, які кріпляться в моторному відсіку.