Склоочисники – це справжні трудяги. Вони працюють на знос, а потім безжально викидаються. Але навіть витратний матеріал може служити довше за дотримання простих правил. Та й вітрове скло буде у виграші.
Більшість знущань з автодвірників припадає на осінньо-зимовий період, коли негативні температури постійно перемежовуються з дощем. Зрештою щітки примерзають до скла. Найнеприємніше – це крижаний дощ, після якого машина покривається таким шаром льоду, що і двері не просто відкрити.
У будь-якому випадку очевидно, що ніякий двигун приводу склоочисників не звільнить їх з крижаного капкана. Тепла грілка, антиобмерзачі, скребки – це ще може допомогти. До речі, не треба використовувати окріп: вітрове скло автомобіля майже напевно трісне. Акуратно звільнивши щітки, обов’язково очистить їх крайки від залишків льоду – інакше на склі можуть з’явитися мікроподряпини.
Якщо пустити двигун і направити тепле повітря на скло, очищення прискориться. У привілейованому становищі будуть власники машин з електричним підігрівом вітрового скла або хоча б «зони покою» двірників.
Навіть якщо двірники не примерзли, не слід давати їм тертися по обмерзлій поверхні скла. Толку від цього все одно не буде, а ось ніжна крайка щіток обов’язково постраждає. Двірники повинні працювати тільки на гладкій поверхні.
Діаметрально протилежна картина – абсолютно сухе замизкане вітрове скло автомобіля. Як правило, власник включає двірники, подає порцію омивача та чекає, коли стане хоч трохи краще. Знову ж таки, краще не стане, а от двірники при роботі по шорсткій поверхні точно постраждають. У таких випадках добре б вилізти з машини та активно попрацювати мокрою ганчіркою.
Ще одна, знайома багатьом ситуація виглядає банально: двірник уперто залишає на своєму секторі неочищену дугу. У цьому майже завжди винен прилиплий до щітки шматок бруду. Сам він відвалюватися зазвичай не бажає, а край двірника, як і скло, при цьому потворяться з кожним новим махом «туди-сюди». Тут знову потрібно ручне втручання.
Неприємне, але поширене явище – вітрове скло автомобіля, що тріснуло. Причини можуть бути різні – від потоку гарячого повітря з грубки до камінця на дорозі. Міняти скло зазвичай ніхто не поспішає – грошей шкода. Але якщо тріщина знаходиться в секторі, який охоплюється склоочисником, то скол постійно псуватиме його край. Заміна двірника в такій ситуації – викинуті гроші, адже з новою щіткою буде те саме. Якщо допоможе шліфування скла – можна спробувати, але найчастіше все ж треба наважитися на його заміну. До речі, це корисно не лише при появі тріщин, а й через численні «бойові» подряпини.
При купівлі нових склоочисників автовласники часом відхиляються від штатних розмірів. У більшості випадків це погана ідея. Довші щітки погано притискаються до скла, а часом навіть чіпляються одна за одну. А коротка щітка, звичайно ж, залишатиме ділянку скла неочищеною.
Загальна порада очевидна – двірники бажано міняти частіше, але купуючи двірники на зиму, не варто гнатися за дорогими моделями. Практика показала, що й бюджетні склоочисники добре працюють. До речі, варто пам’ятати, що чим гірші двірники, тим більша витрата омивача скла.
