У той час, як в Україні відчувається дефіцит пального, у Білорусі проблема діаметрально протилежна — його надлишок. Нафтопереробна галузь країни перебуває на межі колапсу, адже бензин і дизель із Білорусі виявилися нікому не потрібними.
Як відомо, у Білорусі два великі нафтопереробні підприємства — “Нафтан” у Новополоцьку та Мозирський НПЗ. Перший зараз споживає приблизно 11 тис. тонн нафти на добу (завантаження — 61% від проєктної потужності), другий — 14 тис. тонн (завантажений на 45%).
Традиційно білоруські НПЗ заробляли на експорті та приносили в країну валюту: 35% продукції постачалося в Євросоюз, ще 33% — в Україну. Звичайно, після початку війни відвантаження пального припинилося і тепер підприємства працюють виключно на внутрішній ринок, який не потребує такої кількості бензину та дизеля.
“Нафтан” експортує лише нафтовий кокс у Китай. Лише невеликі обсяги бензину А-92 Мозирського НПЗ вдається надсилати на експорт через російські порти. Крім того, підприємство намагається продавати нафтопродукти під виглядом російських (поки що не введено ембарго), але не дуже успішно. У самій Росії білоруські нафтопродукти не потрібні, адже там достатньо продукції своїх заводів і конкуренти їм не потрібні.
Зберігати готове пальне також ніде — у Мозирі, наприклад, склади вже заповнені на 97%. Єдиним виходом у цій ситуації вбачають зупинення НПЗ на достроковий ремонт. Співробітникам підприємств уже урізали тринадцяті зарплати та квартальні премії.