Зниклий чверть століття тому екземпляр суперкара Bugatti EB110 Super Sport з пробігом 665 км виставлено на аукціон Mecum Indy. Історія цього екземпляра настільки дика, що у неї важко повірити.
У тихій італійській глибинці під Моденою на початку 1990-х сталося справжнє диво. Амбітний підприємець Романо Артіолі вирішив відродити легендарний бренд Bugatti та побудував у Кампогалліано ультрасучасний завод. Там народився EB110 – технологічний монстр з карбоновим шасі від аерокосмічної компанії Aerospatiale, чотирма турбінами та повним приводом. Однак фінансовий колапс 1995 року втопив компанію в судових позовах, і декілька шасі – включно з унікальним EB110 Super Sport під номером 39021 – просто зникли.
Майже через чверть століття ця машина спливла як капсула часу з пробігом всього 665 км. Зараз її готують до аукціону Mecum Indy 2026, де стартова ціна становитиме 2,5 мільйона доларів.
Випущений 30 березня 1994 року, автомобіль спочатку був демонстраційною та навчальною моделлю для постачальників, тому його збірка відрізнялася від стандартної. У вересні 1995-го завод закрили через дефіцит запчастин. Машину відправили на тести до підрядника, і в хаосі банкрутства конкурсні керманичі просто забули про неї. Поки одного разу вона не з’явилася в Мюнхені майже недоторканою, спричинивши шок серед колекціонерів. З 30 випущених Super Sport жоден не мав такої драматичної долі.
Що взагалі являє собою EB110 Super Sport? По суті це вінець платформи, що заклала основу сучасного Bugatti. Базовий GT мав 3,5-літровий V12 з 553 к.с. потужності. Версія SS скинула цілих 150 кг – до 1250 кг, піднявши потужність до 603 к.с. Розгін до «сотні» займав 3,2 секунди, а максимальна швидкість сягала 351 км/год. У 1994 році машина встановила рекорд як найшвидший серійний автомобіль на природному газі – 344,7 км/год. А 1995-го розігналася на льоду до 296,3 км/год, довівши, що повний привід ефективний у будь-яких умовах.
Шасі 39021 повернули до Італії до B Engineering – компанії, зібраної з колишніх інженерів Bugatti. У тому ж Кампогалліано під керівництвом Федеріко Тромбі та Джанні Сігінольфі провели повну реставрацію. Усі вузли призвели до заводських специфікацій, зберігши стовідсоткову оригінальність. Кузов у відтінку Blue Bugatti та сірий шкіряний салон Grigio Scuro залишилися недоторканими.
Для сучасних колекціонерів EB110 SS – це ланка, якої бракує. Перехідний місток між аналоговими монстрами 1980-х на кшталт Ferrari F40 та цифровими гігантами Veyron та Chiron. До речі, сам Міхаель Шумахер свого часу собі обрав жовтий EB110 SS.
Цей екземпляр з мінімальним пробігом завершує епічну сагу про суперкар, який пережив банкрутство, забуття та відродження. Він залишається символом епохи, коли італійська сміливість бігла попереду часу. Bugatti EB110 Super Sport шасі 39021 – це більше, ніж просто інвестиція. Це жива легенда, яка повернулася з небуття, щоб нагадати: навіть найбільші мрії автопрому можуть бути крихкими. Але їхні плоди вічні.