Експерти німецького видання Auto Bild розібрали тестовий Opel Mokka з двигуном 1.2 PureTech (з поганою репутацією через ремінь ГРМ, який працює в оливній ванні) та оцінили стан автомобіля після 100 000 кілометрів пробігу.
Якщо не брати до уваги майже завжди суперечливі думки про сидіння (дехто скаржиться на надто слабку поперекову підтримку), понад 40 водіїв були майже одностайними як у похвалі, так і в критиці Opel Mokka. Похвали в бортовому журналі тестового автомобіля часто стосувалися нетипового поєднання трициліндрового турбованого двигуна з 8-сиупеневоб автоматичною коробкою передач з гідротрансформатором: при 3000 об/хв він їде 160 км/год, що нагадує потужні дизелі у великих кросоверів – чудове враження. Одностайною була також похвала за фари Matrix LED, аудіосистему та спокійний, мінімалістичний простір навколо водія: цифровий, але не перебільшений, з традиційними кнопками. Apple CarPlay та Android Auto тут ще працюють через кабель, але працюють стабільно.
Найчастіше повторюваний закид: при ціні тестового екземпляра понад 26 тисяч доларів, хотілося б отримати більше. Mokka має маленький багажник, поверхні з «фортепіанним» лаком, схильні до подряпин, і лише один порт USB.
Простір — це не найсильніша сторона Mokka. Один з журналістів написав так: «Зовні великий і зелений, усередині темний і тісний. В чому перевага цього автомобіля порівняно з дешевшими спорідненими моделями, такими як Opel Corsa чи Peugeot 208?»
На другому ряді сидінь Mokka виглядає доволі похмуро. Тут бракує будь-якого освітлення. Також немає ручок у стелі, а бардачок перед переднім пасажиром не має підсвітки. У багажнику ви також не знайдете гачків для кріплення вантажу. Усе це ніяк не відповідає ціні, так само як і дуже великі щілини біля лючка паливного бака.
Ще декілька зауважень з бортового журналу:
- протяги навіть при закритій вентиляції;
- покажчик пального працює нелінійно;
- кнопка відкривання багажника розташована надто низько і знаходиться в постійно брудній частині автомобіля.
Трициліндровий двигун 1.2 видає приємне бурчання, але не є особливо економним – витрата пального за весь тест склала 8,2 л бензину на 100 км. Для далеких поїздок бак об’ємом 44 л – це замало.
Mokka має також деякі дивацтва: кнопка старту реагує із затримкою, а асистент утримання у смузі руху швидко здобув репутацію незграбного – майже кожен водій вимикав його одразу після початку руху.
А ще здавалося, що налаштування розвалу-сходження були некоректними – автомобіль постійно тягнуло вліво. Лише під час третього візиту до сервісу вдалося впоратися з цією проблемою. Ремінь ГРМ, який приводить розподільний вал і працює в оливній ванні, витримав, хоча ми замінили його вже після 61 000 км (замість рекомендованих виробником 100 000 км), тому що механік після діагностики мав сумніви щодо його стану.
Саме ремінь ГРМ у двигуні 1.2 PureTech становить приховану загрозу: під час фінального розбирання всі підшипники, турбіна та диференціал майже не мали слідів зношення. Ми виявили легке запотівання біля двигуна та коробки передач, початок корозії на кронштейні передньої осі, кріпленні бампера та нижній петлі пасажирських дверей – і це фактично все.
Отже, все, що було важливим, витримало. Якщо стежити за ременем, будете задоволені. А якщо ваш Opel Mokka виробництва після 2024 року, проблем буде ще менше, адже ремінь ГРМ інженери Stellantis замінили ланцюгом.