Якщо ви стежите за інтернет-форумами, присвяченими позашляховикам чи навіть бусам, то, ймовірно, помітили: коли з’являються теми щодо складних проблем із конкретними двигунами або хтось шукає спосіб покращити динаміку великого авто з дизелем під капотом, рано чи пізно хтось підказує універсальне рішення: «встановити M57 і забути».
Неважливо, чи йдеться про Mercedes Sprinter, який має тягнути важкий лафет і ледве виїжджає на гірку з заводським двигуном, чи про Nissan Patrol, у якому розсипався оригінальний дизель, чи це спосіб покращити динаміку Land Rover Defender, старого Volvo, чи про оригінальний дрифт-кар або навіть привід для швидкісного катера — «пересадка» двигуна M57 з лінійки BMW вважається панацеєю від усіх проблем з динамікою та надійністю.
Двигун BMW M57 — це така ж легенда, як, наприклад, тойотівський 2JZ, мерседесівські OM606 чи M113, або двигуни V8 з родини LS від General Motors. Але над іншими переліченими тут двигунами він має одну принципову перевагу: він не лише здатний бути неймовірно потужним і надійним, а й дивує помірним апетитом до пального. Без переробок, за умови регулярної заміни оливи, він проїде мільйон кілометрів. Таких двигунів сьогодні вже не роблять!
BMW M57 – що це за двигун і на які авто він встановлювався
Двигун M57 з’явився на ринку в 1998 році й випускався протягом 12 років на австрійському заводі BMW-Werk Steyr. Його перша генерація встановлювалася на такі моделі:
- BMW E46 (330d та 330xd)
- BMW E39 (530d)
- BMW E38 (730d)
- BMW E53 (X5)
- Range Rover (генерація L322)
Перші заводські модифікації були вже відносно потужними, але без доробок ще не вражали динамікою. Потужність становила залежно від версії від 184 до 193 к.с., а крутний момент — від 390 до 410 Нм. Дуже швидко численні тюнери помітили, що заводське налаштування абсолютно не використовує потенціал, який криється в цьому двигуні. Шестициліндровий рядний трилітровий мотор був оснащений головкою з чотирма клапанами на циліндр, яка забезпечує чудову продувку, заводська система впорскування також мала великі резерви продуктивності, а кривошипно-шатунний механізм був спроєктований з величезним запасом міцності.
Первинна — високо цінована версія цього двигуна — має чавунний блок і алюмінієву головку циліндрів. 24 клапани керуються двома розподільними валами з ланцюговим приводом (ресурс ланцюгів ГРМ та приводу оливного насоса зазвичай становить понад 400 тис. км при розумній експлуатації), а регулювання теплових зазорів клапанів відбувається гідравлічно.
За подачу пального відповідає система впорскування Common Rail фірми Bosch, оснащена надійними електромагнітними форсунками (пізніше з’явилися значно делікатніші п’єзоелектричні). Додаткову порцію повітря до камер згоряння подають турбокомпресори Garrett.
Як для дизеля, двигун демонстрував надзвичайну плавність роботи — працював м’яко, плавно набирав оберти, був дивовижно динамічним і водночас економним. При спокійній їзді великий седан із цим двигуном споживав 6–7 літрів на 100 км!
Спочатку тюнери починали відносно м’яко — з 20–30% приросту потужності та крутного моменту, але швидко з’явилися й ті, хто мав сміливість подвоїти або навіть утричі збільшити оригінальні параметри. 300–400 к.с. з двигуна M57 за умови грамотного тюнінгу вважаються значенням, за якого автомобіль все ще придатний для повсякденної їзди, а двигун має прослужити довго.
Проте швидко з’ясувалося, що двигун має й серйозні вроджені недоліки — на щастя, вони не стосувалися життєво важливих вузлів. Найвідомішим слабким місцем заводських двигунів M57 є делікатні вихрові заслінки, встановлені в пластиковому впускному колекторі, які мали знижувати викиди вихлопних газів і покращувати плавність роботи двигуна. На практиці при великих пробігах вони часто обривалися та падали в циліндри, знищувавши двигун. BMW модифікувала їхню конструкцію, але механіки швидко виявили, що після видалення заслінок і кількох додаткових допрацювань двигун чудово працює і без них — а ризик важкої аварії значно знижується. Сьогодні знайти на ринку двигун із перших років випуску, який все ще перебував би в заводському стані, зовсім непросто.
Окрім трилітрової версії, випускався також варіант об’ємом 2,5 л потужністю 163 к.с., який використовувався в автомобілях марки BMW, а також в Opel Omega (як наступник двигуна 2,5 TDS). Проте з сьогоднішньої точки зору він вже не є надто привабливим — якщо вже заморочуватися з дорогим пересаджуванням двигунів або серйозним тюнінгом оригінального агрегату, то не варто обмежуватися напівзаходами: «краще за об’єм може бути тільки ще більший об’єм» — як стверджують шанувальники ДВЗ.
Друга генерація двигуна M57. Святий Грааль для фанатів тюнінгу
У 2002 році цей двигун отримав перші серйозні модифікації — це версія з кодовим позначенням M57D30TÜ (також відома як M57N). Мінімально зріс його робочий об’єм (з 2926 до 2993 см³), зросли потужність і крутний момент. У топовій модифікації, що використовувалася в BMW E60/E61 (535d), двигун видавав 272 к.с. потужності та 560 Нм крутного моменту — і це була далеко не межа його можливостей.
Ця версія вважається найнадійнішою, її особливо шукають для «пересадки» в інші авто. Цей двигун встановлювався із заводу на такі моделі BMW:
- BMW E90/E91
- BMW E60/E61
- BMW E65/E66
- BMW E70
- BMW E71
Якщо у вас є один із цих автомобілів із таким дизелем під капотом — бережіть його. Кращого ви не знайдете!
Чим молодший, тим гірший?
Пізніше, у 2005 році, відбулася наступна модернізація цього силового агрегату, яка для багатьох механіків стала першим етапом його «псування» виробником. Варіант M57D30TÜ2 (M57N2) отримав алюмінієвий блок циліндрів — легший, але вже не такий надійний, як той, що використовувався в попередніх версіях.
На додачу з’явилося значно більше «екології», зокрема сажові фільтри (DPF). До цього додалися п’єзоелектричні форсунки — мало того що дорогі, так у разі виходу з ладу вони ще й не підлягають відновленню, їх потрібно міняти. Навіть ГРМ, хоч і залишився ланцюговим, вже не такий міцний, як раніше. Це все ще дуже хороший двигун, особливо за сучасними стандартами, але це вже не те, що перша та друга генерація M57. Він має кілька вагомих переваг — наприклад, вищу потужність вже в серійному виконанні (залежно від версії) та, головне, він значно легший за старий чавунний «важковаговик» — завдяки цьому його можна встановити на більшу кількість моделей без ризику, що «впаде» підвіска.
Недолік полягає в тому, що маржа помилки при тюнінгу та при можливих нехтуваннях в обслуговуванні стала значно меншою. Це вже не той бронебійний двигун, але при розумній експлуатації він витримає багато, подарувавши купу задоволення.
Моделі з цією версією двигуна:
- BMW E60/E61 (535d)
- BMW E63/E64 (635d)
- BMW E70 (X5)
- BMW E71 (X6 xDrive35d)
- BMW E83 (X3 3.0sd)
- BMW E90/E91 (335d)
Не переплутайте двигуни: M57 — це не N57
У 2008 році BMW представила наступне покоління трилітрового дизельного двигуна з 24-клапанною головкою, яке довгий час «їхало на репутації» культового попередника. Клієнти охоче його обирали, оскільки за динамікою та плавністю роботи новий двигун був ще кращим за попередні шестициліндрові дизелі BMW, а також залишався дуже чутливим до тюнінгу. Топові версії втискали в крісло, а при спокійній їзді споживали стільки ж пального, скільки міські авто.
На жаль, швидко з’ясувалося, що нове буває ворогом кращого: цей двигун потужний (особливо у версіях з двома або трьома турбінами), але назвати його надійним вже важко. Йдеться не лише про вихід з ладу дорогого навісного обладнання — у цьому поколінні BMW застосувала ГРМ, який менш довговічний, а його заміна значно складніша, оскільки він розташований з боку коробки передач. Зношуються шатунні вкладиші, виходять з ладу колінчасті вали —зазвичай єдиним рішенням є заміна, вартість якої вимірюється сотнями тисяч гривень. Звісно, до цього додається повний репертуар проблем із сучасними системами очищення вихлопних газів. Кожен власник свіжого BMW із задоволенням замінив би в ньому двигун на знятий із моделі, старшої на 10 років!
На які авто можна встановити двигун M57?
Найчастіше це великі позашляховики та комерційні авто. Фантазію механіків обмежують лише чималі габарити та маса цього двигуна. Великою перевагою дизеля M57 є те, що із заводу він агрегатувався з дуже надійними автоматами ZF — можна переставити комплект. Існують компанії, що спеціалізуються на виготовленні адаптерів, колекторів, лап двигуна чи фланців для коробок передач і навіть оливних піддонів, що дозволяє встановити культовий двигун майже в будь-який кузов.
Для багатьох тюнерів перевагою двигуна M57 на тлі, наприклад, культового дизеля Mercedes OM606 є те, що агрегат BMW керується електронно, завдяки чому простіше змінювати його налаштування. Він також має пряме впорскування, завдяки якому він значно економніший за мерседесівського конкурента. Проте є шанувальники простих рішень, які хочуть мати в авто такий двигун, але без жодної електроніки. Це також можливо. Для цього потрібно замінити електронно керовані форсунки на звичайні механічні та встановити інший паливний насос високого тиску. Плавність роботи від цього постраждає, але двигун буде готовий навіть до Армагеддону.