Замість того щоб витрачати тисячі гривень на візит до сервісу з обслуговування автомобільних кондиціонерів, достатньо витратити кілька сотень на балончик із фреоном для самостійного заповнення системи — так спокушає реклама. І дійсно, таке рішення тимчасово працює, от тільки має й наслідки, про які з реклами ви не дізнаєтеся.
Важлива інформація: жоден з аматорських препаратів для самостійного поповнення холодоагенту в кондиціонері не містить газів, що використовуються в таких системах із заводу (тобто R134a або R1234yf). Причина очевидна: так звані фторвмісні гази є регламентованим товаром, доступ до якого повинні мати лише навчені та сертифіковані фахівці. Обіг таких газів має підлягати різним вимогам. Холодоагент для кондиціонера не можна продавати звичайним споживачам.
Препарати для самостійного заправлення кондиціонера — це так звані вуглеводневі замінники, найчастіше суміші ізобутану (що позначається в холодильній техніці як R600a) та пропану (R290) — тобто грубо кажучи те саме, чим заправляють… запальнички.
Виробники таких препаратів зазвичай обіцяють, що в них знаходяться також мастильні добавки та препарати, що мають покращувати герметичність системи. Завдяки фізико-хімічним властивостям такий газ після запуску в систему дійсно охолоджує, часом навіть краще за оригінальний. У чому ж тоді проблема? Насправді їх декілька.
Проблема №1: відсутність оливи або неналежна олива
Виробники препаратів для самостійного заправлення кондиціонера обіцяють, що вони містять домішку мастильного засобу, але це, на жаль, не завжди правда. А навіть якщо олива є, то не можна розраховувати на те, що це буде належна олива для конкретної системи та чи буде її відповідна кількість, бо оливи в кондиціонері не повинно бути ні занадто багато, ні занадто мало. У майстернях дозу оливи відміряють з точністю до грама. Якщо в негерметичну систему додати тільки холодоагент або холодоагент із неналежною оливою, то рано чи пізно заклинить компресор.
Проблема №2: замінник є легкозаймистим
Ці дешеві замінники оригінальних холодоагентів, доступні у вільному продажу, є вкрай легкозаймистими, на відміну від стандартного фреону R134a. Вуглеводневі холодоагенти використовуються, зокрема, в побутових кондиціонерах, але тут вони заправляються в установку, частина якої знаходиться в моторному відсіку, де буває дійсно гаряче, деякі елементи можуть буквально розжарюватися (вихлоп, каталізатор, турбокомпресор), трапляється, що щось іскрить. А оскільки холодоагент довелося доповнювати, існує чимала ймовірність, що в системі є хоча б дрібні витоки.
Щоб зберегти об’єктивність: новіший холодоагент R1234yf є легкозаймистим газом, але значно менш схильним до самозаймання, ніж суміш ізобутану та пропану. На користь замінника свідчить те, що при його згорянні не виділяється вкрай токсичний фтороводень, як у випадку оригінального холодоагенту, що застосовується в нових автомобілях. Автовиробники не застосовують вуглеводневі гази в кондиціонерах саме з міркувань безпеки.
Проблема №3: препарат не відремонтує кондиціонер
Кондиціонер може припинити працювати з кількох причин — найчастішою є дійсно значна втрата охолоджувального агента. Якщо це ефект того, що протягом багатьох років кондиціонер не обслуговувався і газ повільно виходив через мікропори гнучких шлангів, то доповнення холодоагенту дійсно може спрацювати і є шанси, що ефект утримається надовго. Тільки от часто трапляються й інші причини поломки, наприклад, перетерті патрубки, покоджені випарники та конденсатори, ущільнювачі на з’єднаннях, поломки розширювального клапана, заклинювання компресора, несправна електромагнітна муфта чи зіпсовані елементи керування. Препарат у балончику не має дивовижної сили, щоб такі несправності усунути!
У сервісі перед заправленням системи холодоагентом одним з перших кроків є принаймні поверхнева перевірка герметичності системи. Навіть автоматичні станції для обслуговування кондиціонерів це роблять, відкачуючи холодоагент із системи та створюючи в ній вакуум — якщо протягом визначеного часу розрідження утримується, система заправляється. Це не ідеальний метод (деякі витоки проявляються лише при високому тиску), але дозволяє виключити принаймні великі витоки. Без цього кроку ми запускаємо холодоагент «наосліп», не знаючи, куди він потрапить. Для дистриб’юторів таких засобів це не проблема — є клієнти, які замість того щоб відремонтувати кондиціонер один раз, кожні кілька тижнів купують черговий балончик замінника.
Проблема №4: волога в системі
У системі кондиціонування може збиратися волога, яка псує кондиціонер зсередини. Під час обслуговування в майстерні за допомогою станції для заправки кондиціонерів холодоагент відкачується, фільтрується та зневоднюється. При запуску «самообслуговувального» препарату для заправки кондиціонера це не працює! Звісно, продавці таких препаратів обіцяють дива — наприклад, осушувальні добавки, змішані з газом.
Деякі з рекламних обіцянок межують буквально з магією та алхімією, наприклад, дистриб’ютор одного з найпопулярніших на ринку препаратів заявляє, що це: «перший і єдиний препарат, який осушує систему без створення вакууму та без спеціалізованого обладнання. У результаті цього хімічного процесу молекули води зв’язуються та перетворюються на синтетичну оливу». Утворення синтетичної оливи з води? Такого ще не було!
Проблема №5: За дешевим гонишся — дороге купуєш
Майстерні скаржаться, що автомобілі, системи кондиціювання яких заправлені невідомими препаратами, вже стали справжньою чумою. І справа не втому, що ті ж майстерні на цьому не заробляють. Проблема в тому, що автомобілі після таких маніпуляцій усе одно потрапляють до майстерень, бо самостійний «ремонт» не приніс очікуваного результату або виявився недовговічним.
Періодичне обслуговування кондиціонера полягає в тому, що холодоагент відкачується з системи, фільтрується, а потім знову запускається в авто разом із точно відміряною дозою оливи. Це означає, що в установку, у якій знаходиться цінний, оригінальний холодоагент, механік може втягнути суміш різних холодоагентів з невідомо якими властивостями. Щоб цього уникнути, майже всі професійні сервіси вже мають аналізатори складу холодоагенту — перед початком обслуговування спочатку досліджується проба газу. Це важливо також для того, щоб не змішувати старіший і дешевший холодоагент R134a з новішим і значно дорожчим R1234yf — змішування холодоагентів у сервісному балоні або в системі кондиціонування призводить до того, що суміш стає небезпечним відходом. Різні холодоагенти вимагають застосування олив з різними параметрами, окремі холодоагенти настільки відрізняються параметрами, що застосовуються в різних дозах.
Якщо виявиться, що замість оригінального холодоагенту в системі, скомпонованого на базі F-газів, знаходиться суміш, яка містить вуглеводневі гази, то багато сервісів або відправляють клієнта ні з чим, або пропонують комплексну послугу, що включає не лише доповнення холодоагенту, але й чищення системи, заміну осушувача і лише потім заправлення кондиціонера належним охолоджувачем — а це закінчується рахунком на чималу суму, навіть якщо нічого серйозного з кондиціонером не сталося.