Склоочисники – це витратний матеріал: їх треба міняти раз на сезон або хоча б щороку. При тому, що особливим розмаїттям конструкцій вони не тішать, є три види двірників, ціна яких може значно різнитися. То що має сенс вибрати?
Що стосується спеціальних щіток для зими, то йдеться про двірники в чохлі, який покликаний захищати конструкцію від обмерзання. На жаль, їх реальні здібності доволі пересічні. Чохол є негерметичним, а тому швидко набирає воду та замерзає, втрачаючи обіцяну рухливість. Та й зовні, після крижаного дощу, такі двірники замерзають, перетворюючись на бурульки. Крім того, зовнішній вигляд двірників у чохлі непрезентабельний.
Іноді на ринку з’являються двірники з підігрівом – як готові щітки з електропідігрівом, так і набори для самостійного доопрацювання безкаркасних двірників. Ідея, звичайно ж, лежить на поверхні, проте реальної користі від таких іграшок, на жаль, немає. Численні експерименти показали, що навіть при слабкому морозі (5-10 градусів) потужності нагрівальних елементів не вистачає для того, щоб відірвати змерзлі щітки від вітрового скла. Здолати наслідки крижаного дощу така іграшка теж не в змозі.
Не дивно, що масового поширення такі склоочисники не набули. Хіба що Audi відзначає, що на деякі моделі опціонально можна замовити склоочисники з інтегрованими системами обмивання та обігріву безпосередньо в щітках. Але, у будь-якому разі, такі забави – не для сурової зими, хіба що для європейської.
Отже, не дивно, що автовиробники відмовляються рекомендувати будь-які склоочисники, крім тих, якими укомплектовані машини на конвеєрі. Мовляв, під час досліджень цей варіант визнаний оптимальним – міняти нічого не потрібно. Про якісь двірники спеціально для зими взагалі не йдеться. А Mitsubishi прямо вказала, що, за їхніми даними, найкраще прилягають до вітрового скла звичайні каркасні щітки, що відповідають за типорозміром оригінальним, тому саме їх і слід використовувати в будь-який сезон.
Ми також вважаємо, що гонитва за якимись «суперщітками» не має сенсу. Зрозуміло, якщо на вашому автомобілі з заводу встановлені, скажімо, безкаркасні склоочисники, то немає сенсу спеціально переходити на каркасники – та й естетика явно постраждає. Але середній оптимальний вибір – недорогі фірмові каркасники. Крім того, є сенс дотримуватися «правил хорошого тону»: зокрема, ніколи не намагатися боротися зі зледенінням скла, змушуючи двірники терти нерівну поверхню. У такому режимі вони довго не протягнуть, а перемогти кригу все одно не зуміють.
Вибираючи нові склоочисники, намагайтеся не сильно віддалятися від рекомендованих автовиробником штатних розмірів. Пам’ятайте, що збільшення довжини щітки понад рекомендовану норму знижує зусилля притискання, та й щітки можуть чіпляти одна одну. Звісно, занадто коротка щітка – теж поганий варіант, адже вона просто не охопить потрібний сектор. А при встановленні склоочисників на машину обов’язково перевіряйте, чи не стукають вони об ущільнювач скла. Намагайтеся стежити, щоб повідець щітки тримав її перпендикулярно склу.
Остання порада – не для ледарів. Якщо хоча б іноді знімати склоочисники з повідців і мити їх теплою водою з милом, а потім змащувати шарніри (за наявності таких), такі двірники в будь-яку пору року прослужать довше.