Що таке «Гольф»? У масштабах галузі — одна з найвдаліших та найпопулярніших моделей. Її ім’ям названо цілий клас! Але сьогодні насамперед віддамо належне засновнику родини, найпершому Volkswagen Golf Mk1 з сімдесятих років минулого століття. Привід є відповідний – 50 років!
У другій половині 1960-х німці зіткнулися з першою повоєнною рецесією. Тривалий сприятливий період завершився, ситуація повернулася до умовно нормальних економічних умов. Напередодні марка прибрала до рук Auto Union GmbH (на той момент підрозділ Daimler-Benz AG) та його активи – підприємства річною продуктивністю 100 тисяч автомобілів, 11 тисяч співробітників, 1200 дилерських центрів та нові двигуни.
Із самим Volkswagen при цьому діялися неприємні речі. 1966-го автогігант побудував майже півтора мільйона машин і прозвітував про прибуток у 300 мільйонів дойчмарок. Але незабаром німецькі продажі впали з 600 до 370 тисяч автомобілів. На початок сімдесятих ринкова частка та виторг драматично знизилися, тому питання створення успішної новинки стало для марки ключовим. Плюс до всього Volkswagen осиротів. У 1968 році помер його керівник Хайнц Нордхофф, який протягом двадцяти років виводив компанію до рівня світових лідерів.
Насправді Volkswagen ще на початку 1950-х почав роботу над наступником легендарного Beetle, але процес розтягнувся до анекдотичних термінів і був нескінченним конвеєром прототипів. Кожен відзначений цифрами та літерами EA (Entwicklungsauftrag або Development assignment, «завдання на розробку»). Один з перших – EA41 – переосмислений Beetle з дизайном Pininfarina. Потім вийшов EA47 та понад десяти його варіантів протягом наступних трьох років.
Фінальні експерименти чудово демонструють політ та вектор думки. Наприклад, EA266 розробки Porsche – середньомоторний (!) задньопривідний хетчбек. Ідея цікава, але абсолютно не життєздатна. Дехто з журналістів вважав її божевіллям, здатним поховати Volkswagen. Реалізація дорога, експлуатація дискомфортна через сильне нагрівання салону і шуму, а сервіс і ремонт, очевидно, незручні та складні. Зате хоч якась різноманітність та креатив. А ось EA276 з погляду базової конструкції набагато ближче до першого Golf. Тут і спереду розташований двигун, і передні провідні колеса, і стійки McPherson.
Зовнішність майбутнього бестселера, як і спортхетча Scirocco замовили «перевіреним людям» з Італії й не помилилися, отримавши надзвичайно вдалий автомобіль, гідний вважатися іконою стилю як мінімум у своєму класі.
До речі, чому саме Джуджаро? З вибором митця пов’язана цікава історія. Керівництво Volkswagen попросило свого італійського імпортера Герхарда Гумперта знайти кращого дизайнера для перспективних моделей. На Туринській виставці 1969 року Гумперт не без допомоги журналістів виділив шість найбільш захопливих, на його думку, проєктів. Чотири з них несли автограф Джорджетто Джуджаро. Вибір, як то кажуть, очевидний.
Передньопривідне шасі саме собою обіцяло успіх, хоча значну роль також зіграла сукупність різних факторів. Перший – різноманітність. Новинка постала у вигляді трьох- та п’ятидверного хетчбека, кабріолета та пікапа. Широку моторну гаму відкривав 1,1-літровий бензиновий карбюраторний агрегат потужністю 50 к.с. та атмосферний дизель 1.5 з аналогічною віддачею. Друге — продаж та виробництво в багатьох країнах. Golf виїжджали з воріт заводів у Німеччині, Бельгії, США (на тамтешньому ринку його величали Rabbit, «кролик»), Австралії, Південній Африці, Мексиці, Малайзії та Югославії.
Третє – GTI. Культову модифікацію презентували навесні 1975 року на Франкфуртському мотор-шоу. Вона перевернула уявлення про спортивні автомобілі та довела, що кайф та драйв можуть бути доступні широким народним масам. Взагалі компанія не мала грандіозних надій та ілюзій щодо першого GTI: розраховувала продати максимум 5000 штук, згідно з вимогами гоночного класу Group 1. Однак у результаті реалізувала близько 462 тисяч машин. І найголовніше, популярність моделі вдихнула життя у цілий клас компактних швидких хетчів.
Навіть ранній Golf GTI давав жару! Інжекторний 110-сильний двигун об’ємом 1,6 літра (після модернізації – 1,8 літра та 112 к.с.), «занижена» підвіска зі стабілізаторами поперечної стійкості, накладки на колісні арки та інша спортивна атрибутика перетворювали звичайний автомобіль на «ракету». Молоді ентузіасти, які ночами тихо мріяли про Porsche чи Ferrari віддали перевагу «синиці в кишені» – хот-хетчу від Volkswagen. Він і справді вийшов «гарячим»: розмінював «сотню» за дев’ять секунд з невеликим і розвивав понад 180 км/год максималки.
Golf GTI хоч і породив культ, але називати його першим серед собі подібних означає погрішити проти істини. Відомі поціновувачам Autobianchi A112 Abarth та Simca 1100 Ti побачили світ до німецької «кишенькової ракети». Зате охоплення та варіативність були явно на користь «німця». На початку 1980-х інженери додумалися доопрацювати 1,6-літрову дизельну «четвірку» та прикрутити до неї турбокомпресор Garrett. Так з’явився 70-сильний Golf GTD.
Журналісти Car and Driver захоплено верещали від Rabbit GTI з бензиновим двигуном об’ємом 1,8 літра. І справа не лише у їздових властивостях. Чималу роль відіграв неспотворений національний характер. «Машини, що виїжджають з фермерської Пенсільванії, дуже далекі від тевтонських спорткарів. З моменту відкриття заводу в США у 1978 році Volkswagen пом’якшив свою німецьку спадщину на користь американізованого іміджу. Підвіски стали млявими, сидіння плоскими, а рівень блиску та філігранності тривожно зріс. Якщо ви хотіли модель для водія у німецькому стилі, вам слід вибрати одну з імпортних. Наприклад, Jetta чи Scirocco».
Зневажливе визначення «шалена табуретка» до супер-Golf не відноситься. Навпаки, він здивував поєднанням темпераменту та комфорту.
Car and Driver писав: «Новий GTI не є безкомпромісним вуличним гонщиком. Двигун не пронизливий та різкий; підвіска не тремтить і не гуркоче на нерівностях. GTI набагато більш вишуканий та рафінований. Він буде прилипати, як клей (у поворотах показує навантаження в 0,78 g), але чудове зчеплення з дорожнім полотном – це лише половина справи. Він майже такий самий зібраний та гнучкий, як продукція дорогих брендів на поганому асфальті, завжди у напрузі на гірських дорогах та швидко реагує на переміщення правої ноги на будь-якій швидкості. Здається, він ніколи не напружується. Попри короткі передавальні числа – 4300 об/хв приблизно за 130 км/год – це тихий та комфортабельний круїзер для тривалих вояжів. І в далеких, і в коротких поїздках передні сидіння творять чудеса – і це при тому, що у них тільки регулювання вперед-назад і кута нахилу спинки. Навіть нове, опційне AM/FM-стерео/касетне радіо з чотирма динаміками звучить дуже добре».
GTI чудово доповнив широку палітру Volkswagen Golf, але сам виявився лише краплею у морі, адже всього випущено понад шість мільйонів Golf Mk1. Ну а загальна кількість восьми поколінь моделі за півстоліття перевищила 37 мільйонів примірників.