Тест-драйв Hyundai i10. Гарний малюк з поганим «автоматом»

Швидкі посилання

Сегмент А в класичному розумінні вже майже зник навіть в Європі, де маленькі автомобілі десятиліттями мали шалений попит. Але Hyundai все ще вірить у свого покупця, тому запропонував нову, третю генерацію хетчбека i10. Саме він сьогодні стане героєм нашого тесту – в максимальній комплектації, з 4-циліндровим бензиновим мотором 1.2 на 84 «конячки» та 5-ступеневим «автоматом». Поїхали!

Розміри нового i10 схожі на попередника. Трохи змінилися лише його ширина (+20 мм) та висота (-20 мм), колісна база залишилася незмінною. Але це й все, що поєднує наступника с попередником.

Сівши за кермо, ми були приємно здивовані. Крісло вийшло містким, пружним і добре профільованим, з відкидним підлокітником (не дуже зручним). Завдяки регулюванням крісла та керма кожному, незалежно від зросту, вдасться знайти зручне положення. Передня панель виготовлена ​​з твердих матеріалів, тому вона не дуже приємна на дотик, але має непоганий вигляд. Класичні аналогові прилади, екран бортового комп’ютера між ними, великий 8-дюймовий сенсорний екран, камера заднього виду й аналогові елементи керування кондиціонером – робота всіх бортових елементів в новому i10 якщо не зразкова, то прагне до цього.

Коли ми сіли ззаду (з переднім сидінням, налаштованим на людину зі зростом 183 см), виявилося, що над головою навіть простір залишився, але коліна очікувано торкаються спинки переднього сидіння. А-клас, нічого не зробиш.

В багажному відділенні налічується лише 252 літри для валіз або пакетів з супермаркету. Однак перед тим, як їх туди поставити, доведеться вручну підняти жорстку полицю, яка в i10 не оснащена нічим, що б підіймало її разом з кришкою. Втім, багажник доволі практичний, має дворівневу підлогу, що дозволяє підтримувати порядок і створює рівну поверхню після складання спинок дивана.

У новому Hyundai i10 можна обирати між двома бензиновими двигунами: трициліндровим 1.0 потужністю 67 к.с. або 4-циліндровим 1.2 на 84 «конячки». Під капотом нашої машини працював потужніший агрегат. Треба визнати, що хоч турбіни в нього немає, але на «газ» вона реагує досить жваво. Але динаміки вистачає лише у місті, адже на трасі, коли в салоні є ще хтось окрім водія, та ще й декілька рюкзаків у багажнику, двигуну стає важко тягнути навіть цей маленький хетч. А ще нас не влаштовувала надмірна шумність двигуна, яка з’являється при сильному натисканні на педаль акселератора. Втім, за постійної швидкості до 110 км/год шум в салоні був цілком прийнятний. А щодо витрати пального, то двигун 1.2 на трасі споживав в середньому 6.5 л/100 км, що значно перевищує те, про що каже виробник, але все ще добре. В місті варто розраховувати на 7,5-8,0 л/100 км.

Найгірше, що є в новому Hyundai i10 – це автоматична коробка передач. Вона 5-ступенева й не дуже вправна – грішить затримками при перемиканні та передаванні крутного моменту до коліс. Іноді здавалося, що ця затримка триває цілу вічність. Дуже неприємні враження. Той, хто раніше мав справу з класичним «автоматом» або коробкою передач з подвійним зчепленням, буде розчарований.

Втім, ми подолали на тестовому i10 майже 1000 км і з часом навчилися використовувати педаль «газу» таким чином, щоб їзда була відносно плавною. Але тут виникла інша проблема – під час руху по автомагістралі зі швидкістю 130-140 км/год протягом 40 км, на екрані бортового комп’ютера з’явилося повідомлення про занадто високу температуру коробки передач. Продовження їзди на цій швидкості закінчилося черговим повідомленням про необхідність зупинитися. Звісно, ми не стали спокушати долю.

Hyundai i10 був чудовим у місті. Завдяки малим габаритам його було легко припаркувати. Готові похвалили рульове управління за оптимальну точність кермування, а плавну підвіску за хороший комфорт і стабільну поведінку навіть на високих швидкостях. Більш того, i10 добре показав себе під час випробувань на гальмування. «Взутий» в зимові шини, він міг зупинитися на дистанції близько 40 м, що є хорошим результатом. Завдячувати цьому можна дисковим гальмам, які встановлені на всі чотири колеса (але тільки в топових комплектаціях).

До речі, в Європі i10 оснащений краще, ніж в Україні. У нас неможливо купити топову комплектацію Premium (саме її ми тестували), а в тих, що доступні, майже немає сучасних систем безпеки. Зроблено це для того, що сформувати конкурентний прайс для нашої країни, інакше i10 був би занадто дорогим. Зараз він коштує від 368 200 до 461 900 грн.

Висновок

Чесно кажучи, нас не дуже тішила перспектива протягом 7 днів їздити з сім’єю на чотиримісній машині А-класу. Але в решті решт автомобіль сподобалося. Він гідний уваги, якби не клятий 5-ступеневий «автомат», який заважає отримувати задоволення, та ще й схильний до перегріву. У 2021 році на моделі бренду рівня Hyundai це неприпустимо.

Підпишіться на наш Telegram та Facebook або читайте нас в Google News, щоб нічого не пропустити.