Третє покоління Suzuki Swift українці пропустили, оскільки його у нас не продавали, хоча перші два свого часу мав доволі непоганий попит. Але, на щастя, четверта генерація цього маленького хетчбека все ж з’явилася у пропозиції українського представництва Suzuki, а це значить, що настав час розбиратися, чим ця машина може привабити покупців.
Зовні та всередині
Спершу треба сказати, що Suzuki Swift – це бюджетний автомобіль, який коштує в Україні умовно від 18 до 21 тисячі доларів. Це своєрідна відправна точка для об’єктивного розуміння того, на що можна розраховувати за ці гроші, а на що – ні.
Точно можна сказати, що за дизайном новий Swift аж ніяк не видається бюджетним. В цього цікаві форми, і наживо він має кращий вигляд ніж на фотографіях. При цьому той, хто знається на Suzuki, точно вгадає в ньому Swift, оскільки класичні пропорції та риси моделі збереглися, хіба що осучаснилися.
Інтер’єр теж класичний, але багатьом водіям він сподобається. Тут аналогова панель приладів з невеличким дисплеєм бортового комп’ютера, зате сучасний 9-дюймовий дисплей з дуже простим меню, непоганою графікою та підтримкою Apple CarPlay та Android Auto. Вам не знадобиться більш як 5 хвилин, щоб з усім цим розібратися. І дуже зручно, що є багато кнопок для швидкого доступу до основних функцій.
Салон просторий, а положення за кермом налаштувати дуже легко. Ззаду також доволі багато місця для такої маленької машини. Але не треба тішити себе ілюзіями, що там є місце для трьох. Ні, тільки для двох. А щодо багажника, то його об’єм дорівнює 265 літрам, що є скромною цифрою, але для повсякденних міських завдань цього вистачить. До того ж задній диван складається, хоча й утворює велику сходинку.
На чому зекономили?
Звісно, матеріали оздоблення в салоні Swift помітно бюджетні – тотально жорсткий пластик, хоч і з намаганням покращити візуальне сприйняття завдяки поєднанню кольорів та візерункам на деяких елементах. Тканина на сидіннях простенька, скоріш за все не найвитриваліша на довгій дистанції. Ну і про гарну шумоізоляцію тут годі й думати.
Зекономили також на підсвітці деяких кнопок, тому вночі доведеться просто мацати їх наосліп. На другому ряді очікувано немає центрального підлокітника, але немає його й спереду.
Втім, для мене особисто найбільшою незручністю стала неможливість відкрити багажник, якщо центральний замок замкнутий. Зазвичай кнопка на п’ятих дверях розблоковує його, але не у випадку зі Swift. Тобто спочатку потрібно відкрити машину з брелока або кнопкою на передній двері, а потім вже відкривати багажник. Це зайві рухи, які псують настрій, коли йдеш до машини з чимось важким та габаритним, особливо на щільній парковці.
Натомість дуже приємно, коли навіть в бюджетному автомобілі є не тільки базові системи ABS та ESP, а ще й попередження про фронтальне зіткнення, моніторинг «сліпих зон», утримання в смузі руху тощо. За це творцям Suzuki Swift готовий аплодувати стоячи, бо це дуже важливо.
Як їде?
Під капотом цього малюка встановлено 1,2-літровий трициліндровий бензиновий двигун (83 к.с., 111 Нм), який має гібридну надбудову (так званий м’який гібрид) та може працювати як з 5-ступеневою «механікою», так і з варіатором, що імітує 7 передач. З «механікою» навряд чи хтось у ясній свідомості купуватиме цей автомобіль для особистого користування, а ось варіатор, хоч я особисто їх не дуже люблю, справив непогане враження. Він трохи смикає автомобіль у заторах на швидкості до 15 км/год, коли прибираєш ногу з педалі газу, але в цілому працює напрочуд адекватно для варіатора.
Двигун, звісно, не робить зі «Свіфта» стрімкий автомобіль, але його на диво вистачає для маневрів у міських умовах. І справа тут зовсім не у м’якому гібриді, адже його роль настільки мінімальна, що про це взагалі можна забути. Важливішу роль грає споряджена маса, яка складає лише 1032 кг. Тобто комбінація легкого автомобіля з доволі енергоефективним двигуном та адекватним алгоритмом роботи варіатора робить непогану справу.
Звісно, на заміській трасі характеристик двигуна вже не вистачає, особливо якщо у салоні не лише водій, тому обгони, якщо ви на них зважитеся, треба планувати. Втім, шикарним бонусом для власника цієї машини стане витрата пального – що ти зі «Свіфтом» не роби, а понад 6 л/100 км він не споживає. І це, зауважте, далеко не повноцінний гібрид!
І на останок про ходову частину. Як і все інше, вона тут без хитрощів. Ззаду встановлена не тільки балка, але й архаїчні барабанні гальма. Спереду – стійки McPherson та дискові гальма. Але все це добре працює не лише на рівній, але і на поганій дорозі. Звісно, якщо влетіти у глибоку яму, ви це відчуєте всім тілом, але з дрібними та середніми дефектами асфальту підвіска працює делікатно.
А ще Swift дуже маневровий завдяки своїй компактності та максимально зрозумілий через вже згадану простоту конструкції. Їм дуже легко керувати, що є величезною перевагою, особливо для водіїв-початківців.
Висновок
Suzuki Swift, як завжди, вийшов дуже вдалим міським автомобілем за розумні гроші. Десь він поєднує сучасність з архаїчністю, десь відчувається надмірна економія на дрібницях, але в цілому це доволі функціональний, маневровий та економний автомобіль. Саме те, що потрібно людині, яка щоденно пересувається містом у різноманітних справах.