Якби експерти німецького видання Auto Bild не розбирали автомобілі до гвинтика після довготривалого тесту на 100 000 км, Honda Civic 10 покоління, ймовірно, отримала б шістку, тобто найвищий бал. На жаль для неї, діагности прискіпливо оглянули кожну деталь. Механічно вона була бездоганною, але… розбирання виявило сороміцькі проблеми. Проблеми, яких в автомобілі з таким невеликим пробігом взагалі не повинно бути.
Перші кілометри за кермом Honda не викликали особливих зауважень. Аж до пробігу 18 907 км, коли за кермо сів водій, відомий своєю пристрастю до агресивної їзди. Підкреслимо одразу — хороший водій. «Занадто короткий хід підвіски, занизький комфорт їзди», — виніс вердикт наш експерт. Проте відтоді нарікання на підвіску почали з’являтися дедалі частіше. Перший-ліпший приклад: «Жорсткість амортизації можна регулювати кнопкою, але вибір обмежується режимами «жорстко» та «дуже жорстко». Один з експертів пішов ще далі й занотував у бортовому журналі, що «їзда на Civic навіть новесенькою автомагістраллю нагадує катання на лижах схилом, що повністю вкритий буграми». Образна, але доволі влучна метафора.
Що ж, японський компакт виявився досить міцним горішком. Таким же міцним, як 320-сильна версія Type R для більшості конкурентів — серед передньопривідних хот-хетчів останніх років важко знайти автомобіль, який краще поводився б на треку. Але Civic X має й інше, менш хардкорне обличчя — взяти хоча б просторий, майже сімейний інтер’єр. Довжина японського компакту становить аж 4,52 м, тобто він майже на 25 см довший за Golf VIII і має більшу колісну базу (2697 мм). Результат — просторий та неочікувано зручний салон з великою кількістю місця для ніг пасажирів другого ряду. Ну і багажник — 478 л, що майже на 100 л більше, ніж у «Гольфі». Об’єм зі складеним диваном (1245 л) вже не так вражає, почасти тому, що Civic — це радше ліфтбек, ніж хетчбек, до того ж із сильно похилою лінією даху.
Лінія вікон, що здіймається дозаду, обмежує оглядовість. Добре, що є камера заднього виду. Шкода тільки, що її роздільна здатність у тестованому екземплярі виявилася настільки кепською, що зображення нагадувало картинку зі старих японських ігрових консолей. Багаторічної давнини.
Проте пересядьмо на передні сидіння. Civic виявився одним з тих автомобілів, у яких кожен, незалежно від зросту, швидко знайде зручну посадку за кермом. Тестувальник №1 — здоровань під два метри на зріст, але вже за мить він сидить з широкою посмішкою на обличчі: «Посадка за кермом низька. Чудово! Загалом тут дуже зручно і просторо». Тестувальник №2, навпаки, трохи нижчий за середній зріст, але теж комфортно почувається за кермом Honda: «Я одразу знайшов ідеальне положення».
Приємні відчуття супроводжували нас і тоді, коли Honda вирушала на планове ТО до офіційного сервісу. Така необхідність виникала в середньому кожні 15 000 км. У межах сервісного обслуговування на 30 та 60 тисяч км було замінено оливу в безступеневій трансмісії. Звісно, це дещо збільшило рахунок за обслуговування, але витрати на потенційний ремонт коробки CVT у майбутньому все одно були б неспівмірно вищими!
До речі, про сервіс — коли після передостаннього планового візиту на СТО (під час якого також замінили передні та задні гальмівні колодки) машина повернулася на дорогу, ми були майже впевнені, що завітаємо до сервісу лише один, останній раз. Тобто на ТО, передбачене при пробігу близько 90 000 км. Помилка. Бо під час одного з небагатьох спекотних днів того літа кондиціонер вирішив викинути білий прапор.
Нічого не залишалося, окрім як повертатися на офіційний сервіс. Майстри швидко розгадали загадку зникнення холодоагенту — з’ясувалося, що сталася невелика (але яка ж прикра за своїми наслідками!) розгерметизація радіатора кондиціонера (на жаль, це типова болячка Civic X). На позначці 81 927 км наш «марафонець» отримав новий радіатор і… три штрафні бали за незаплановану зупинку в майстерні.
Після подолання 100 000 км нашій пригоді настав кінець. Фінальне розбирання йшло як по нотах, і до механічної частини ми практично не мали жодних претензій. А потім ендоскоп зазирнув у закриті профілі кузова і… хороша атмосфера миттєво випарувалася. Ніби нічого критичного ще немає, але скажімо відверто: менш ніж за 3 роки в сучасному автомобілі такі речі відбуватися не повинні.
Якби не це, Civic опинився б значно вище в рейтингу, адже окрім жорсткої підвіски, посередньої навігації (радимо одразу переходити на смартфон) та поганої оглядовості, інших зауважень фактично не було. Навіть безступенева коробка CVT зібрала схвальні відгуки — трансмісія такого типу чудово порається зі своїми задачами, особливо в місті, де доводиться часто зупинятися і рушати. В таких умовах вона неймовірно комфортна.
Що експерти знайшли в Honda Civic після розбирання?
- Елементи підвіски передньої осі перебувають у чудовому стані й не видають жодних неприємних звуків. Гумові елементи також без тріщин. Із мінусів: іржавий наліт на окремих деталях.
- Оригінальний радіатор кондиціонера вирішив «померти» в розпал літа за температури під 30 градусів за Цельсієм. Його замінили на новий за гарантією, і… він в ідеальному стані (проїхав лише близько 20 тис. км).
- Сидіння також у хорошому стані — крім незначного прим’яття, причепитися немає до чого. Подушки зберегли пружність і досі забезпечують високий комфорт під час поїздок.
- Безступенева коробка CVT майже без ознак зносу, та й під час експлуатації на неї майже не скаржилися. Навіть наприкінці тесту вона працювала так само добре, як і першого дня.
- У порогах ми виявили початок корозії. Поки що це не має страшного вигляду, але за кілька років точно може завдати клопоту. Невже справа в нерівномірно нанесеному воску?
- Бензиновий турбомотор 1.5 без помітного зносу та загалом у повному порядку. На впускних клапанах виявили незначні сліди нагару, але це була єдина річ, до якої можна було прикопатися.
Civic залишив дуже гарне враження. Його цінують за стиль, практичні якості, динамічний двигун та впевнену керованість. Двигун, електрика, навісне обладнання — серйозних зауважень немає, особливо враховуючи, що радіатор кондиціонера замінили за гарантією. Проте змиритися з недоліками антикорозійного захисту кузова дуже важко.