Багато хто вважає, що автоматична коробка передач збільшує витрату пального порівняно з механічною. Мовляв, водій не контролює «автомат», а з МКП може керувати точніше та, відповідно, економніше. Чи так це насправді?
Одразу розберемося у термінології. Ненажерливим або неекономним для нас є автомобіль, а не коробка, встановлена на ньому. Так ось, сама по собі автоматична коробка будь-якого типу апріорі має гірший у порівнянні з «механічною» ККД. Це легко це збагнути, навіть не особливо заглиблюючись у конструкцію: відомо, що всі «автомати», на відміну від «механіки», сильно гріються, тому їх навіть забезпечують теплообмінниками, а на панелі приладів часом спалахують неприємні індикатори, що говорять про перегрівання АКП. А там, де частина енергії йде в тепло, ефективність не може бути вищою, ніж на «холодних» аналогах механізмів.
Основним джерелом тепла в «автоматів» є гідротрансформатор, де рідина передає енергію двигуна на первинний вал коробки, роблячи це з неминучими втратами. Велика кількість фрикційних пакетів також сприяє підвищеним втратам. Зазори між нерухомими дисками, що обертаються, дуже малі навіть у розімкнутому стані, їх «з’єднує» робоча рідина, пошарове провертання якої вимагає витрати енергії. Свою енергію їсть і насос, що подає робочу рідину. Невипадково для прискорення прогріву двигуна на машинах з АКП рекомендують переводити селектор коробки в положення D: навантаження при цьому одразу зростає й температура зростає швидше.
У механічних коробках таких хитрощів немає. Всі її шестерні змащуються лише розбризкуванням оливи з дна МКП. Можна сміливо сказати, що ККД «механіки» становить близько 98%, тоді як в «автоматів» він коливається від 86% до 94%. І все-таки сучасні «автомати» роблять машину економнішою, ніж за наявності «ручки».
Причина полягає у наступному. Щоб двигун працював економно, у режимі постійної швидкості йому бажано мати невисокі оберти та достатнє навантаження – до 80% від максимуму. Але в місті йому доводиться працювати здебільшого на перехідних режимах. Тому про ідеально економний режим можна говорити лише умовно: на практиці його визначає кількість передач у коробці. Чим більше передач, тим вища економність. Але на легковиках з МКП їхня кількість не перевищує шести, а ось автомати бувають як 4-ступеневими, так і 10-ступеневими. Звідси неважко зрозуміти, що старі «автомати» з малою кількістю передач справді програвали 5-ступеневій «механіці», тоді як сучасні, з числом передач до десяти, вийшли по економності вперед. Втім, для виграшу їм достатньо мати понад шість передач.
Досі йшлося лише про конструкцію різних агрегатів. Однак очевидно, що останнє слово – за водієм. Якщо, керуючи механікою, він не користуватиметься вищою передачею, то перевитрата пального йому забезпечена. А найголовніше джерело перевитрати – гра у «гонщиків», що змушує «рвати» з кожного світлофора, доводячи щось іншим учасникам руху. Залучати в таких ситуаціях якусь теорію безглуздо. Різні водії на тому самому автомобілі легко можуть продемонструвати подвійну різницю у витраті пального, щиро вважаючи, що тільки так і треба їздити.