DS 4 – можливо найкрасивіша модель молодого, але вже визнаного французького преміумбренду. Але що ж ховається за його досконалими формами та чи вартує він своїх грошей?
Пам’ятаєте, років 10 тому Citroen DS 4 вже намагався підкорити серця українців, але тоді це була просто дорожча версія звичайного хетчбека C4. Потім вже під самостійним брендом з’явилася модель DS 4 Crossback, але і вона була похідною від того ж Citroen C4. Тоді не спрацювало. Але тепер все геть інакше. DS почав вражати лише тоді, коли взявся будувати дійсно самостійні моделі, як цей новий DS 4. Він авангардний, динамічний, модний, напрочуд гармонійний – неймовірно красивий, в решті решт, з якого боку не дивись.
Інтер’єр DS 4 – не менш унікальне поєднання елегантності та футуристичних елементів. Тут майже кожна з них – кнопки на передній панелі та дверях, сенсорний екран, цифрова панель приладів або навіть регулятори потоку повітря – все створює враження, ніби це концепт, а не серійний автомобіль. Але це реальність, і вона нам дуже подобається, навіть якщо все це потребує певного часу для звикання й осмислення.
Звичайно, окрім дизайну тут є й відповідна якість матеріалів оздоблення, притаманна автомобілю преміумсегмента. В салоні DS 4 відчуваєш себе по-справжньому затишно. Тут не дуже багато місця, адже це компактний автомобіль С-класу, але французи намагалися все зробити так, щоб вам не хотілося цей простір залишати.
Втім, якщо ви думаєте, що ми й надалі будемо співати цьому автомобілю лише хвалебні оди, ви помиляєтесь. Нам є що йому дорікнути, адже автомобіль – це не лише витвір інженерного та дизайнерського мистецтва, а й предмет повсякденного користування. І з цим у DS 4 не все ідеально.
По-перше, вільного місця у задніх пасажирів дійсно не дуже багато (найважче буде тому, хто сяде посередині), задні дверні отвори вузькі, та й самі двері відкриваються не надто широко. В окремих життєвих ситуаціях, особливо з дитячими кріслами, це створює маленькі незручності.
Водію спочатку може не сподобатися заплутане меню, яке вимагає попереднього вивчення, щоб не витрачати час на пошуки необхідного пункту під час руху. До того ж щоб перейти до деяких функцій, потрібно зробити декілька маніпуляцій. На щастя, для керування кліматичною системою є фізичні кнопки, хоча піктограми на них важко побачити. Одним дотиком можна потрапити й у налаштування систем автомобіля. А ще тут є невеличкий сенсорний екран-тачпад на центральній консолі, завдяки якому можна отримати доступ до окремих налаштувань – до увімкнення підігріву, вентиляції чи масажу передніх сидінь, наприклад. Ще один великий «плюс» в тому, що мультимедійна система підтримує бездротові Apple CarPlay та Android Auto. А якість акустичної системи взагалі на найвищому рівні!
Отже, з усім цим легко можна жити, якщо розібратися та звикнути. А скільки часу потрібно буде для звикання, залежить від того, чи є у вас «м’язова пам’ять» від користування іншими, «звичайними» автомобілями.
А ось до чого звикати точно не доведеться, так це до поведінки DS 4 на дорозі. Тут все як треба – навіть за відсутності багатоважільної задньої підвіски, замість якої тут проста торсіонна балка, французам вдалося налаштувати шасі чуйним та комфортним одночасно.
Це дивує, але попри 19-дюймові диски з низькопрофільними шинами навіть на далеко не ідеальній дорозі ви не відчуваєте надмірного дискомфорту, який можна було б очікувати, враховуючи настільки великі колеса для компактного автомобіля. На нормальній дорозі ж він просто пливе. При цьому DS 4 дуже непогано реагує на кермо, навіть на невеликі корегування. Тобто це не тільки про комфорт, але й про задоволення для водія, що дуже важливо.
За бажанням можна вибрати один з доступних режимів руху – «Спорт», «Комфорт» або «Еко» – щоб відповідним чином змінити поведінку автомобіля, але, на нашу думку, стандартний режим дуже непогано збалансований для щоденних поїздок, тому великої потреби гратися з цими режимами немає.
Під капотом тестової машини встановлений 1,5-літровий турбодизель на 130 «конячок» (300 Нм), який працює в парі з 8-ступеневим «автоматом». Двигун не надто спритний, адже прискорення з місця до «сотні» займає понад 11 секунд, але насправді цього достатньо. Головне, що тяга постійна та рівномірна, тобто прискорення прогнозоване. Коробка при цьому працює дуже лагідно, фактично непомітно. Гуркотіння двигуна теж майже не чутно, як і більшості зовнішніх шумів – звукоізоляція на достойному рівні. Подвійні склопакети «по колу» грають в цьому не останню роль і за них не треба доплачувати, як і за матричну (!) головну оптику, до речі.
Якщо бажаєте швидшого та потужнішого варіанту, DS 4 пропонує бензиновий турбодвигун об’ємом 1,6 літра на 215 «конячок» з тією ж 8-ступеневою автоматичною коробкою передач, але треба розуміти, що й витрата пального буде вищою. Бензиновий мотор у місті споживатиме щонайменше 10 л/100 км, тоді як дизелю в тих самих умовах потрібно 7 л/100 км.
Висновок
Французи вкотре продемонстрували свою майстерність створювати неординарні автомобілі. DS 4 виглядає вишукано як зовні, так і в середині, він вміє дарувати комфорт і задоволення від водіння. Не соромно повторити, що це, можливо, найкраща на сьогодні модель DS, яка сприймається дорого, хоча насправді є дешевшою за своїх прямих конкурентів, таких як Lexus UX або Mercedes-Benz GLA. При цьому пропонує краще оснащення. Magnifique, інакше й не скажеш!
