Українські автомобілісти чудово знають, що таке Opel Astra. Але так сталося, що попереднє покоління моделі не дісталося нашої країни. Нам до останнього пропонували позаминулу генерацію – доступну, але морально та технічно застарілу. І ось цей момент настав – в Україні з’явилося найновіше покоління Opel Astra, яке легко може перевернути ваше уявлення не лише про цю окрему модель, а й про всю марку Opel в її сучасному вигляді.
Наразі Opel веде боротьбу за нову ідентичність бренду й Astra L – чудовий зразок обраного шляху. Це перше покоління моделі, створене Opel у складі Stellantis, тобто побудована вона на платформі EMP2 v3 французького концерну, а це багато про що говорить тим, хто розуміється на автомобілях Peugeot та Citroen.
У той самий час Opel підкреслює (навіть наполягає на цьому), що нова Astra по-справжньому «зроблена в Німеччині», тобто спроєктована та виготовлена на батьківщині марки в Рюссельсхаймі. У компанії настільки впевнені в собі, що навіть дали Astra спеціальний сертифікат «Autobahn proof» (перевірено автобаном) – що може бути більш німецьким?
Якщо спробувати двома словами пояснити, як виглядає новий Opel Astra, я б сказав, що це стримана динаміка. Мені особисто дуже подобається. І, що дуже важливо, цей дизайн аж ніяк не експресивний, як у французів, тому через багато років він буде сприйматися так само актуально як і зараз, навіть якщо автомобільна мода зміниться. А вона зміниться.
Щодо дизайну внутрішнього простору, то він місцям аж надто «квадратіш», а деякі елементи (наприклад, центральний повітровод), то взагалі кров з очей, наче повернення у 1990-і. Втім, якщо дивитися на картину в цілому, не можна не відзначити, що салон дуже непогано зроблений в сенсі ергономіки, ефективності використання простору та якості матеріалів оздоблення. Є відчуття добротності. Саме цього й очікуєш від автомобіля, який «зроблено у Німеччині».
Сидіння дуже комфортні, що не дивно, маючи схвалення AGR (німецький «рух за здорову спину»). І це не підігрування маркетологам, дійсно зручна посадка, яку легко налаштувати й навіть після певної кількості годин за кермом ніде нічого не ломить. Місця у водія та його сусіда вдосталь, ззаду, звісно, все залежить від зросту, але в обох випадках – затишно. Тобто салон такий, яким має бути в автомобіля для комфортної щоденної експлуатації.
І багажник заявлено об’ємом 422 літри до полиці. На папері така цифра виглядає дуже привабливою для хетчбека С-класу, але невідомо, як міряли, тому скажу так – багажник цілком стандартний для цього сегменту. Добре, що підлога міцна, а під нею, окрім запаски, є органайзери для різних дрібниць. Відкривається багажник натисканням на емблему Opel, як у Volkswagen Golf, наприклад, але, щоб це не виглядало як копіювання, камера заднього виду не прихована в емблему, в Astra вони нижче, над номерним знаком, але з функцією омивання та зміною ракурсу разом із поворотом керма. Круто!
Ну і, звичайно, просто не можна не поговорити про те, що Opel називає Pure Panel. Це чорна глянсова панель шириною 85 см, яка ховає в собі два 10-дюймових дисплеї – панелі приладів та мультимедійної системи. Обидва мають чудову роздільну здатність, приємну графіку та, що найважливіше, майже не відблискують на сонці, хоча сама панель охоче притягує пил, тому щонайменше раз на тиждень її треба протирати.
Меню мультимедійної системи трохи заплутане. Принаймні так здається спочатку, але, розібравшись, все стає зрозуміло та зручно. Системі потрібно 5-10 секунд після запуску двигуна, щоб повністю завантажитися (через це, до речі, виникає затримка з увімкненням камери заднього виду), але потім все працює швидко. Аудіосистема теж дуже непогана, як і загальна шумоізоляція для цього сегменту.
Під капотом тестової машини – 1,5-літровий турбодизель на 130 «конячок» та 300 Нм крутного моменту. Остання цифра солідна для хетчбека С-класу, однак за паспортом це не робить його надто спритним – довгі 12 секунд з місця до «сотні» аж ніяк не вражають. Втім, я б не став на них сильно орієнтуватися, адже відчуття за кермом зовсім протилежні – Astra доволі бадьора, особливо на міських швидкостях, та й на трасі двигун дозволяє їхати швидко, не перевантажуючи себе, при цьому він зберігає запас динаміки для випередження інших автомобілів.
Впевнений, що цей двигун може набагато більше, але його навмисно придушили задля відповідності екологічним нормам Euro 6.1. Хоча до заявлених виробником показників витрати пального все одно майже неможливо дотягнутися. У місті, кажуть, дизельна Astra споживає 4,5 л/100 км, насправді ж – 7 л/100 км. Теж непогано, але…
Важливо роль у відчутті спритності Opel Astra відіграє 8-ступеневий «автомат» від Aisin. Він влучно підбирає й майже непомітно перемикає передачі, за винятком тягнучок, коли на зовсім малій швидкості перемикання між 1 та 2 передачами іноді трохи нервове та відчутне. Це не проблема конкретно цієї моделі, це родинна особливість автомобілів альянсу Stellantis, адже аналогічну ситуацію ми спостерігали у нещодавно протестованому Citroen C5 Aircross, а також у новому Peugeot 308. Всі вони були з цією коробкою та однаковим 1,5-літровим турбодизелем. Лише DS 4 інженерам вдалося позбавити цієї особливості.
Але повернемося до Astra й відзначимо, що інженери Opel, попри тотальну уніфікацію вузлів з французькими родичами, доклали чимало зусиль для налаштування шасі – це дуже добре відчувається. Підвіска має пружність задля стійкості автомобіля навіть в крутих поворотах, але комфорт не стає жертвою обставин, тобто задоволення отримує не лише водій, а і його пасажири. Не останню роль в цьому грають 16-дюймові диски з шинами 205/60, які, можливо, виглядають не настільки ефектно, як 17-дюймові з низькопрофільними шинами, але для наших доріг – те, що треба.
Висновок
Мені особисто дуже хотілося б щодня бачити Opel Astra L на дорогах різних міст України, тому що автомобіль вийшов дійсно чудовим – в ньому є баланс між перевіреним часом французьким «залізом» та відомим німецьким підходом до налаштування шасі, між сучасним стрімким дизайном, але без зайвої експресії. Це зовсім інший Opel – такий, яким він має бути у сучасному світі.
Окрім дизеля в Україні пропонують ще й бензиновий варіант з 1,2-літровим турбомотором (130 к.с., 230 Нм). Він вважається базовим і коштує на момент публікації цієї статті 969 900 грн, тоді як дизель оцінили у 1 104 000 грн. Але дизель має краще оснащення.